Преса про фестиваль

VII Міжнародний кінофестиваль "Корона Карпат" у Трускавці — приклад фестивалю, з одного боку, далекого від центральних регіонів країни та столиці, а з другого — потенційно цікавого, з погляду його маркетингового розвитку. Якщо, звісно, спиратися на європейські аналоги Карлових Вар чи Локарно, інших кінофестів у курортних або невеличких містечках.

Фокус цьогорічного трускавецького кінофоруму — на суто національному кіно і дає змогу говорити про певні закономірності. Адже за чотири дні було показано близько тридцяти українських фільмів. Дві конкурсні програми — національного кіно (9) та короткий метр (11) з "дипломними роботами" (4) плюс позаконкурсна програма докфільмів (6) — перетворилися на панораму національного кінематографу останніх двох років. 

До створення фільмів, які увійшли в конкурс, окрім України, причетні також Польща, Франція, Італія, Македонія, Ісландія й Канада. Це була свідома зміна формату, за словами генерального директора фестивалю Олега Карпина, що від часу старту свого директорства рік у рік відходить від формальної кінотусовки (як було заведено роками майже на всіх регіональних кінофестивалях, особливо в Криму) — у бік продуманої маркетингової стратегії розвитку фестивалю не тільки як інструмента для просування регіону, його туристичних послуг, а й як творчого майданчика для внутрішньої роботи учасників фесту, заради майбутніх колаборацій. 

Власне, і лайн-ап фестивалю від програмного директора Бориса Савченка дав змогу зрозуміти напрями, жанрові та стилістичні вектори, в яких наше кіно бурхливо і досить плідно розвивається. 

Це ключове слово для сучасного українського кіно. Адже фестиваль — не тільки червоні хідники, церемонії, селфі та сукні до підлоги, а ще й робота всередині кінофестивалю, власне, на розвиток усієї кіноіндустрії. 

Неважливо, це відбувається в Одесі, Києві чи Трускавці. Кінофестивальна діяльність у будь-якому просторі й часі становить один із найважливіших елементів кінематографічного процесу. Тому до таких фестивалів, як Трускавецький, у жодному разі не можна ставитись як до чогось вторинного, прохідного. У нас, на жаль, зверхність і певний снобізм поки що переважають тверезий, розважливий підхід. 

Проте є діячі цього цеху, котрі прагматичніше підходять до справи: дехто, як пан Володимир Філіппов, приїздить особисто представити своє кіно ("Червоний") і переглядає всі стрічки. Хтось спокійно віддає фільм із заздалегідь успішною фестивальною історією в "маленький Трускавець", як це зробили українські копродюсери картини "Гірська жінка на війні" (Україна—Франція—Ісландія) відомого ісландського театрального режисера, актора і документаліста Бенедикта Ерлінгссона, й отримує Гран-прі фестивалю, приз за найкращий сценарій та найкращу жіночу роль — паралельно, до речі, з міжнародним визнанням 60-го Nordic Film Days Lübeck, де творці картини вибороли одразу чотири нагороди і стали першим випадком в історії цього Міжнародного кінофестивалю фільмів із країн Північної Європи.

Тим більше, на Трускавецькому кінофесті працює професійне міжнародне журі. Абсолютно конструктивні, практичні, "дорослі" зауваження і поради журі від людей із тих кіношкіл та країн (Литва, Латвія, Молдова), які пройшли й проходять свої етапи становлення новітнього національного кінематографу: Валеріу Жерегі, директора Національного Центру кінематографії Молдови, переможця I ТМКФ, Яніни Лапінскайте, актриси і режисера, сценариста й одного з найпродуктивніших режисерів сучасної Литви Альгімантаса Пуйпи, переможця III ТМКФ, Яніса Нордса, латвійського режисера і сценариста, володаря престижних призів Берлінського кінофесту та премії журі за найкращий фільм у Лос-Анджелесі. Як переможцю V ТМКФ цього року на його честь встановлено бронзову плиту на Алеї кінослави біля кінотеатру "Злата". 

Повертаючись до програми, слід зауважити, що відібрані фільми показали весь спектр нинішніх реалій кіно: фестивальне, артхаусне — "Гірська жінка на війні", "Коли падають дерева", "Припутні", "Герой мого часу", мейнстрімовий "Червоний", перший в Україні зразок жанру мок'юментарі (художньої картини, знятої у стилі документального кіно) — "2020", улюбленця критиків, роуд-муві — "Ізі" та музично-комедійний бойовик "Шляхетні волоцюги". Остання стрічка незаслужено недооцінена як глядачем — через спровоковану антирекламну кампанію (теж одна з промовистих ознак сучасного кіноринку), так і критиками, які, здається, на неї просто не звернули уваги. 

А дарма. Саме вона лежить на протилежній і перспективній, на мій погляд, чаші терезів. Стрічки про життя-буття нашого пересічного героя, героя мого/нашого часу — "Коли падають дерева", "Припутні", "Герой мого часу", за своєю тематикою й типажами, образним світом і світоглядом, талановито й по-різному зняті/зіграні, — наче дзеркало, відображають глядача, який сидить у кінозалі. Цікаво, але глядача, про життя якого, грубо кажучи, знімалися ці фільми, така кіномова й такі історії — дратують. Сприймаючи досить прямолінійно цей кінопродукт, він на рівні підсвідомості відчуває, що "щось не так", що його провокують на роздуми і неприємні, болісні висновки, тому внутрішньо протестує проти сюжету, тем, героїв і такого кіно в принципі. 

Це теж тенденція. Одні — не хочуть такого бачити, інші — хочуть таке знімати. Тим часом "Шляхетні волоцюги" про Львів середини ХХ-го століття і субкультуру батярів — ефектне, акторськи яскраве кіно, музично гарно вибудуване, смішне, з тонкою і влучною сатирою, що, при відповідній стратегії просування, може повернути в зали на українські фільми середньостатистичного глядача, який не тільки ходить на примітивну "ржаку", а й хоче думати усміхаючись. Більше того, цей фільм міг би стати візитівкою Львова, як свого часу комедія "За двома зайцями" стала такою візитівкою Києва і чи не найкращою класичною українською кінокомедією.

Отже, "Корона Карпат", вибудовуючи програму та бекграунд, намагається вловити і зчитати тенденції, теми, запити кіноглядача. Фестивалю потрібно лише трішки апгрейдити свій практичний бік — започаткувати воркшопи для молодих режисерів та продюсерів, зрозуміти, створити й закріпити статус, виокремити фокус, наростити м'язи не тільки з допомогою якісного кінолайн-апу, а й запрошеними зірками і якісними ЗМІ та фаховою сучасною кінокритикою. У світі активно розвивається тенденція підтримки національного кіно через фестивальну культуру. І світова практика доводить, що саме такі локальні кінофестивалі інколи стають кориснішими як для самих учасників процесу, так і для розвитку індустрії загалом...

https://dt.ua/ART/malenke-misto-ukrayinske-kino-294271_.html/?fbclid=IwAR0abB-ISAPCQy31ZsqS5rHnQXT2uHwjfYpYt6-R-wXkGuWoBcF_EskfFi0

У  Трускавці щойно завершився  VII Міжнародний кінофестиваль «Корона Карпат».  Генеральний директором фестивалю Олег Карпин розповів zmistovno.com.ua  про створення та організацію фестивалю, українське кіно та розвиток українського кіновиробництва.

З чого все почалося- коли і як створили кінофестиваль «Корона Карпат»?

Започаткували фестиваль у 2009 році. Шукали проект, який міг би рекламувати наш край та місто. У 2009 році я зустрівся із засновником кінофестивалю «Бригантина» у Бердянську. Він сказав, що може  допомогти. Допомагав із зв’язками, акторами, знайомив мене із кіномитцями.

У 2009 році була перша презентація фестивалю, а у 2010 році відбувся перший кінофестиваль. У 2008-2009 роках розпочалась криза, працювати стало складніше, але ми зробили міжнародний кінофестиваль. У 2016 році фестиваль був без конкурсної програми, з конференцією і показом фільмів. Зараз ми змінили формат фестивалю. У конкурсній програмі всі фільми українські. У 2010 році не могли навіть знайти один повнометражний український фільм, а зараз все змінилось. В Україні більше ніж 17 українських прем’єр – є з чого вибирати.

Яка мета фестивалю?

Кінофестиваль – це одна із найкрасивіших та найбільших промоцій, які бачить весь світ. Кінофестиваль – це промоція кіно і міста.

Хто фінансує «Корону Карпат»?

Фінансує Трускавецька міська рада, Державне агентство України з питань кіно, також допомагають партнери у Трускавці.

Чим особливий  формат фестивалю?

Фільми відбиралися заздалегідь. Кожен має свого представника: продюсер, актори чи режисер. Після сеансу виходить представник фільму і в інтерактиві «питання-відповідь» спілкується з людьми.

Фестиваль включає різні заходи. Є документальні фільми, є програма короткометражних фільмів та програма аргентинського кіно, майстер-класи, презентації книг сценаристів – цікавого багато.Як відбувається процес відбору фільмів для фестивалю?

Є програма кінофестивалю. Фільми дають на конкурс, їх відбирає комісія. Коли фільми відібрали, дзвонимо до продюсерів і запрошуємо представників фільмів на фестиваль. Ми не знаємо хто до нас приїде, допоки не відберемо фільми. Якщо запрошувати «зірок» без фільму, значить, потрібно платити гонорари, так не приїдуть.

Скільки коштує організувати фестивалю в курортному Трускавці?

«Корона Карпат» – це міжнародний кінофестиваль. Наприклад, якщо його порівняти з кінофестивалем в Одесі, то там президент кінофесту заявляє, що витрачає на фестиваль від 3 до 5 млн євро. Якби в нас був бюджет у сто раз менший, було б добре. Українське кіно тільки розвивається.

Як співпрацюєте з Держкіно?

Ми з Держкіно співпрацюємо весь час. Наприклад, якщо приїжджають у Львівську область знімати фільми, ми допомагаємо їм. Знімали фільм «Ізі» біля Східниці і Доброгостова. Сюди приїжджають режисери. Вони знають, що є люди, які можуть допомогти. Фільм «Осінні спогади» знімався у Доброгостові, ми повністю допомагали.

На якому рівні зараз знаходиться українське Держкіно в порівнянні із закордонним?

Держкіно зараз сильно фінансує. Минулого року на фільми виділили мільярд гривень. 500 мільйонів дали на Держкіно і 500 мільйонів на Міністерство культури, яке має свій фонд.

Приїжджали до нас гості із Грузії, з Англії та Італії. Розказували про свої рібейти (повернення коштів тим, хто знімає кіно- прим. авт.). Якщо приїхала компанія з іншої країни знімати кіно, ви повертаєте певний відсоток грошей від вартості фільму. Це робиться для того, щоб приїжджали й знімали, адже це промоція регіону. Наприклад, серіал «Ігри престолів» знімався на Балканах, там потік туристів збільшився в декілька раз. В Україні вже прийняли подібний закон, але механізму до кінця немає. На рівні регіону витрачаються великі кошти – харчування, проживання, транспорт, перекриття доріг тощо.

Розкажіть, будь ласка, детальніше про створення фільмкомісій?

Фількомісія допомагає знімати фільми на певній території. У 2016 був воркшоп, де розповідали про фільмкомісії, які б засновувалися і на своїй території допомагали компаніям знімати фільми. Зараз є Львівська, Закарпатська, Тернопільська, Чернівецька, Київська фільмкомісії, також створюється в Одесі.

Розкажіть про «Галицьку кіношколу»? Як вона співпрацює з «Короною Карпат»?

«Галицька кіношкола» була заснована під час нашого фестивалю. Засновник кіношколи Олег Бачинський «тягне» все своїми силами. Кожен фестиваль ми привозимо дітей, які дивляться фільми й спілкуються з режисерами. Також проводимо майстер-класи для кіношколи за сприяння кінофестивалю.

Щоосені до мальовничого курортного міста Трускавець із всіх куточків України, близького й далекого зарубіжжя їдуть творці кіно та любителі кіномистецтва, аби визначити художню якість кращих повнометражних, дебютних і короткометражних фільмів.Як зауважують організатори, головна мета фестивалю полягає прагненні підняти професійний та культурний рівень телевізійного процесу та кіномистецтва, сприяти якісному виробництву продукту на основі духовно-моральних та патріотичних цінностей. Саме тому переможцями стають й справді варті цього стрічки. Не став винятком і нинішній рік.Отже, за результатами конкурсної боротьби гран-прі «Корона Карпат – 2018» отримав фільм «Гірська жінка на війні» режисера Бенедикта Ерлінгссона (Ірландія, Україна, Франція), приз за найкращу кінорежисуру присудили Аркадію Непиталюку за картину «Припутні» (Україна), кращим актором став Олександр Мавріц за роль у картині «Червоний» (Україна), кращою акторкою – Халлдорі Гейхадсдоттір за роль у картині «Гірська жінка на війні». Приз за найкращий дипломний фільм отримала стрічка «Слово» режисера Ігоря Висневського, а найкращим короткометражним фільмом став «Випуск 97» режисера Павла Острікова.

https://poradnica.com.ua/zavershivsya-vii-truskavetskiy-mizhnarodniy-kinofestival-korona-karpat/?fbclid=IwAR1sKguUP4EVrDODegif7t_RB2mPPGz3rPoymRTtn2c4mPd_f_f38HChAfI

У курортній столиці України відбувся VІІ Міжнародний кінофестиваль «Корона Карпат»

Цього разу кінофестиваль у Трускавці присвятили сучасному українському кіно. Тому тут показали як художні, так і документальні стрічки, зняті українцями або про Україну.

Уже традиційно в останній день встановлюють бронзову плиту переможцю минулого року. П’ята табличка на алеї кінослави для латвійського режисера Яніса Нордса і його фільму «Мамо, я люблю тебе».

«Дуже хороша традиція, надіюся, що вже через кілька років тут буде не тільки п'ять, а до самого кінця ці таблички», – сказав режисер з Латвії Яніс Нордс.

Кінофестиваль у Трускавці влаштовують вже всьоме. Це не лише промоція міста, але й майданчик для знайомств у кіноіндустрії. А ще можливість наживо познайомитись із тими, хто робить фільм.

«Ось цей Трускавецький кінофестиваль це одна із маленьких ноток у цій великій симфонії піару, як я вважаю, який має бути про нашу країну у всьому світі, потрібно розказувати про наше кіно, побільше фестивалів, побільше показів робити», – поділилась акторка та телеведуча Наталя Кудряшова.

За чотири дні тут показали більше 30 українських фільмів. А зірка серіалу «Коли ми вдома» та «Слуга народу» акторка Катерина Кістень для учнів «Галицької кіношколи» влаштувала майстер-клас.

«Я дізналась, що діти виграли грант і можуть знімати кіно. Вони навіть написали певний сценарій, розробляють його. І я запропонувала взяти цей сценарій і з ним попрацювати. Над характерами, над сюжетними лініями», – розповіла акторка Катерина Кістень.

Дев’ять нагород забрали стрічки, актори та режисери короткого та повного метру. А от гран-прі «Корони Карпат» отримав фільм україно-ісландсько-французького виробництва «Гірська жінка на війні».

«Отримати гран-прі у Трускавці це дуже приємно, оскільки ми були представлені в Одесі як фільм відкриття не в рамках конкурсу, відповідно це в нас перший український досвід», – додала керівниця медіа та піару Solar Media Entertainment Олександра Миколишин.

Організатори зазначають, що фільми, які тут стають переможцями, мають гарну фестивальну історію у світі.

«Вони були італійські, американські, європейські, англійські, французькі призи, тому ті фільми серйозні, значить зроблені дуже якісно і дуже гарно», – сказав генеральний директор кінофестивалю «Корона Карпат» Олег Карпин.

За останні три роки в Україні зросло державне фінансування на виробництво свого кінопродукту. Якщо у 2016 році було 250 мільйонів гривень, наступного року чекають у чотири рази більше.

«Ми очікуємо не менше мільярда гривень. В цьому році вийшло у нас 18 фільмів за підтримки Держкіно. В наступному році чекаємо напевно більше, близько 20-ти», – підсумував головний спеціаліст Держагентства України з питань кіно Артем Голосов.

Це будуть фільми різних жанрів.

https://zaxid.net/news/

У Трускавці чотири дні триватиме міжнародний кінофестиваль «Корона Карпат»

У Трускавці з 1 по 4 листопада триватиме VII Міжнародний кінофестиваль «Корона Карпат».

Про це йдеться у повідомленні Трускавецької міської ради.

Як повідомив президент фестивалю Олег Карпин, церемонія відкриття відбудеться 1 листопада  о 14.00 в трускавецькому Кінопалаці «Злата».

Першим фільмом, який демонструватимуть, стане стрічка українського виробництва. Отже, відкриватиме фестиваль комедія «Герой мого часу» режисерки Тоні Ноябрьової. Це історія «маленької» людини, яка приїхала підкорювати у столицю. Сповнений надії на краще життя Жорік починає боротьбу за місце під сонцем у бетонних джунглях мегаполісу. Майстерна операторська робота впорядковує хаос нетуристичних місць, а тонкий гумор режисерки згладжує гострі реалії столичного життя. Стрічка була визнана найкращим українським фільмом на Одеському кінофестивалі, а Тоня Ноябрьова отримала золотого Дюка за найкращу режисуру.

Взагалі перший день фестивалю пройде під супровід сміху, адже четвергова програма пропонує три комедії. Окрім «Героя мого часу» у «Златі» покажуть ще фільм «Ізі» (режисер Антоніо Маньяні, о 17.20) та «Шляхетні волоцюги» Олександра Березаня. Остання стрічка (комедійний бойовик) стала предметом скандалу ще до виходу на широкий екран. Як пам’ятаємо, звинувачення в адресу виробників фільму сипалися з різних боків переважно щодо недотримання історичної об’єктивності про львівських батярів. Наскільки ці звинувачення мали під собою ґрунт, можна буде довідатися, переглянувши стрічку.

Фестивальна п’ятниця (2 листопада) розпочнеться о 11.00 з аргентинського кіно (комедія/мелодрама «Я вийшла заміж за недоумка» режисера Хуана Таратуто).

Також в цей день на прохання трускавчан та дрогобичан на фестивалі буде показана екранізація книги Кузьми Скрябіна «Місто, в якому не ходять гроші» (режисер Ганна Третяк). Головна героїня фільму Аліса переживає складний період у житті, вона в усьому розчарована і не розуміє, як жити далі. Одного дня в квартирі дівчина знаходить квиток на потяг. Аліса вирішує, що це знак і вирушає в таємничу подорож, щоб потрапити в «місто, в якому не ходять гроші».

Інші три фільми, які покажуть у п’ятницю в «Златі» в рамках кінофестивалю: «Припутні» (13.00), «Коли падають дерева» (15.00) та «Гірська жінка на війні» (21.00).

Досить насиченими будуть і два останні дні фестивалю (субота-неділя). У суботу окрім переглядів аргентинських та українських кінострічок знайдеться місце і на творчий вечір Ади Роговцевої та Катерини Степанкової, присвячений 90-літтю від Дня народження Костянтина Степанкова (помер в 2004 р.). До речі, вхід на цей творчий вечір, який носить назву «Мій Костя» і розпочнеться о 17.00, буде безкоштовним для всіх бажаючих.

Безкоштовним буде вхід і на недільний показ – 12.00, документальний фільм «Будинок Слово» Тараса Томенка

Після встановлення бронзової плити на Алеї кінослави (13.30) VII Трускавецький міжнародний кінофестиваль «Корона Карпат» завершиться нагородженням переможців та переглядом фільму, котрий здобуде гран-прі. Читайте більше тут: https://zik.ua/news/2018/10/25/u_truskavtsi_chotyry_dni_tryvatyme_mizhnarodnyy_kinofestyval_korona_karpat_1434289

На VII Мжнародному кинофестивале "Корона Карпат", который пройдет 1-4 ноября в Трускавце, покажут около тридцати украинских фильмов.

Об этом на пресс-конференции в Укринформе заявил генеральный директор Международного кинофестиваля «Корона Карпат» Олег Карпин."В этом году фестиваль немного изменил формат - мы делаем праздник украинского кино. У нас огромная украинская программа... У нас будет к тридцати украинских фильмов: полнометражных, короткометражных и документальных", - отметил Карпин.

По его словам, в рамках конкурсной программы зрителям покажут  девять полнометражных украинских фильмов, а также 11 короткометражных и дипломных киноработ.арпин также напомнил, что один из запланированных к показу фильмов, украинско-ісландсько-французская лента "Горная женщина на войне", номинированная на "Оскар".

https://www.ukrinform.ru/rubric-culture/2565443-korona-karpat-pokazet-30-ukrainskih-filmov.html?fbclid=IwAR0pQB-caF_xC45zbPnV4XJiQMxpuzIV-CRB479GkVg00pp0jtuT9iBsiYo

24 жовтня о 12:00 в Українському національному інформаційному агентстві «Укрінформ» відбудеться прес-конференція з нагоди проведення першого Міжнародного конкурсу вокалістів «Пам'яті Мусліма Магомаєва» та Міжнародного кінофестивалю «Корона Карпат» 

Адреса: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16, Зала 1.

АКРЕДИТАЦІЯ ЗМІ – [email protected]

Сьомий кінофестиваль «Корона Карпат» у Трускавці буде проходити з 1 листопада до 4 листопада 2018р.. Дві конкурсні програми – національного кіно і короткого метру й «дипломних робіт» – привідкриють завісу національного кінематографу останніх двох років.
До творення фільмів, які увійшли до конкурсної програми національного кіно, окрім України, дотичні такі країни, як  Польща, Франція, Італія Македонія, Ісландія. Наскільки ці країни доповнили своїм колоритом українські кінострічки, скажуть глядачі.
Запрошуємо до Трускавця на перегляд конкурсної програми повнометражних фільмів: "Коли падають дерева", режисер Марися Нікітюк (Україна, Польща, Македонія); "Гірська жінка на війні", режисер Бенедикт Ерлінгссон (Україна, Франція, Ісландія); "Казка про гроші", режисер Олеся Моргунець (Україна); "ІЗІ", режисер Андреа Маньяні (Україна, Італія); "Шляхетні волоцюги", режисер Олександр Березань (Україна); "Червоний", режисер Заза Буадзе (Україна); "2020", режисер       Корній Грицюк (Україна); "Припутні", режисер Аркадій Непиталюк (Україна); "Герой мого часу", режисер Тоня Ноябрьова (Україна).
Обіцяє бути насиченою і програма короткого метру й «дипломних робіт». Оберіть на свій смак і переглядайте із задоволенням – «Прощена неділя», режисер Олександр Кирієнко;  «Звичайний ранок», режисер Кадім Тараcов; «На своїй землі», режисер Олександр Кирієнко; «Легенда про госпітальєрів», режисер Маркіян Мірошниченко; «Слово», режисер Ігор Висневський; «У полі», режисер Олександр Шкрабак; «Процес», режисер Анастасія Мехеда; «Запаморочення», режисер Юрій Катинський; «Кордон Віри», режисер Оксана Войтенко; «Випуск 97», режисер Павло Остріков; «Київська історія», режисер Михайло Маслобойщиков.
Життєвими,  найближчими до реальності є документальні фільми: «Машина сновидінь», режисер Катя Олійник; «Проект дощу», режисер Олег Чорний; «Мій друг Дон Кіхот», режисер Станіслава Доронченко; «МІФ», режисери Леонід Кантер, Іван Ясний; «Будинок «Слово», режисер Тарас Томенко; «Луганський форпост», режисер Тарас Ткаченко.
Посольство Аргентинської Республіки вкотре демонструє на фестивалі сучасне аргентинське кіно: "Бетібу", режисер Мігель Коан; "Я вийшла заміж за недоумка", режисер Хуан Таратуто; мультиплікаційний фільм "Чарівний футбол", режисер Хуан Хосе Кампанелла.
Серед цікавих заходів фестивалю – позаконкурсні програми: концерти та творчі зустрічі з провідними акторами України, творча зустріч в Спеціалізованій школі для дітей з порушенням опорно-рухового апарату м. Борислав.
Приверне увагу масового глядача показ екранізації повісті Кузьми Скрябіна «Місто, в якому не ходять гроші».
Творчий вечір Ади Роговцевої «Мій Костя» присвячений  до 90-річчя з Дня народження Костянтина Степанкова.
На фестивалі традиційно буде встановлено Бронзову плиту фільму переможцю попереднього фестивалю.
Книголюбам підготували книжкові новинки – книгу професора, Народного артиста України Бориса Савченка «Підводячи риску» та Андрія Кокотюхи на підтримку показу фільму "Червоний" і "Червоний без лінії фронту".
Презентуватиметься благодійний проект "Кіно-коло" та  проекти нових українських фільмів.
Кіномитці побувають на круглих столах, майстер-класах, ознайомляться із локаціями регіону.
Нове покоління глядачів українського кіно численно зросло. В Україні стрімко розвивається виробництво якісного кіно, бюджет якого у 2018 році перевищив рекордну відмітку – 1 млрд гривень. Верховна Рада своїми законопроектами скасувала до 2023 року ПДВ для виробників українських фільмів та мито на ввезення обладнання для зйомок фільмів. Кінотеатри України почали збирати повні зали.
Запрошуємо представників медіа 24 жовтня на прес-конференцію (Укрінформ, Київ) з нагоди проведення наймасштабнішої кіноподії Західної України. Акредитація 0676792236.