Журі 1ї конкурсної програми ігрових телевізійних фільмів
ГОЛОВА: Арсєньєв Владилен Владиленович Народився 12 квітня 1953 року в Ростовській області. Закінчив з відзнакою відділення журналістики філологічного факультету Тбіліського університету. Протягом кількох років був редактором колись дуже популярного тижневика "Тиждень", спецкором "Известий". У 1992 році - головним редактором Дирекції кінопрограм телекомпанії "Останкіно". Працював на НТВ, став генеральним директором телекомпанії "НТВ-Плюс". З 1998 по 2001 роки - Генеральний директор компанії "НТВ-Кіно". З 2001-2002 роки - Перший заступник генерального директора РТР, нині - Радник генерального директора Телекомпанії "Росія" і голови ВГТРК. |
|
![]() |
Гуліев Рафік - З 1991-року тарифікуватися як кінооператор постановник художніх фільмів вищої категорії. Поряд з роботою на кіностудії в 1999-2001рр. керував регіональним представництвом Турецького телеканалу "STV" і організував мовлення телеперадач про Азербайджан на країни Азії та Європи. У 2001 - 2004 рр.. на телеканалі "Лідер" створив студію "Азербайджан" і під його керівництвом були створені 237 телевізійно-документальних фільмів. З 1997-року займається педагогічною діяльністю і веде мастескую на кафедрі "кінорежисура і кінооператорское майстерність" Азербайджанського Державного Університету Культури і Мистецтв. З 2004-року - доцент цієї кафедри. Кандидат мистецтвознавства. Автор численних наукових праць, навчальних посібників і підручників. Заслужений Діяч Мистецтв Азербайджану (2005). |
![]() |
Новак Вілен Захарович — український кінорежисер. Народний артист України (1999). Членкор. Академії мистецтв України (2002). Народ. 3 січня 1938 р. в с. Глезне Житомирської обл. Закінчив Київський кінотехнікум (1956) і Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1971, майстерня А.Войтецького). Працював інспектором кінопрокату. З 1971 р. — режисер Одеської кіностудії художніх фільмів. Поставив стрічки: «Ринг» (1973. Приз VI Всесоюзного кінофестивалю спортивних фільмів, Мінськ, 1976), «Червоні дипкур'єри» (1977. Приз XI Всесоюзного кінофестивалю, Єреван, 1978), «Камертон» (1978, т/ф, 2 с), «Вторгнення» (1980), «Третій вимір» (1981, т/ф, 3 а), «Дві версії одного зіткнення» (1985), «В Криму не завжди літо» (1987), «Гу-га!» (1989), «Дике кохання» (1993, відео), «Принцеса на бобах» (1997, Приз кінофестивалю «Золотий витязь», 1998) та ін. Нагороджений орденом «За заслуги» III ст. (2004). Член Національної Спілки кінематографістів України. |
Маріо Вера - актор і режисер. Закінчив у кінематографію в Національному Київському університеті Карпенко Карого. Він брав участь у якості Представник Еквадору в міжнародних організаціях, таких як Конференція кіно та аудіовізуальних влади Латинській Америці CAACI. В даний час працює в якості технічного директора Національної ради Фільм Еквадора. | |
Тамара Вятська - Народилася в маленькому Поліському містечку САРНИ на Україні, народилася Тамарою Рудюк. Там закінчила школу. Після закінчення факультету журналістики Білоруського державного університету отримала посаду власного кореспондента Білоруського радіо, 12 років працювала, поєднуючи з роботою на Маяку - для цього всенародно улюбленого тоді радіоканалу робила півгодинні щотижневі програми про Білорусь. Потім пішла в створювану Міждержавну телерадіокомпанію «Мир». Працювала там 12 років політичним оглядачем, видала дві книжечки віршів, зняла два документальних фільми, отримувала грамоти, премії та інші нагороди за працю. У 2007 році призначена першим заступником голови ТРО Союзу. Веде телепрограму про успішних жінок Союзної держави «Кава-пауза з Т.В.», брала участь у створенні документального фільму «Настрій на музику серця», написала сценарій фільму-хроніки «10 років. Далі буде », за її сценарієм знято музичний фільм« Вся надія - на оркестр », фільм-концерт« Відкритий урок », документальний фільм« Тому що одностайно ». Член журі Міжнародного православного кінофестивалю «Зустріч». |
Журі 2ї конкурсної програми неігрових телевізійних фільмів
|
|||||||||||||||
![]() |
|
|
|||||||||||||
![]() |
Твердовській Іван Іванович - Молодой режиссер-документалист. Иван И. Твердовский окончил ВГИК Экспериментальную мастерскую Алексея Учителя ("Край", "Космос как предчувствие", "Прогулка", "Дневник его жены" и др.). С первой работой "Святая канавка" получил призы крупнейших российских фестивалей документального кино. Сканадально известный фильм "Словно жду автобуса" участвовал в программах крупнейших международных фестивалей как документальный, на Открытом фестивале российского кино Кинотавр в 2010 фильм "Словно жду автобуса" показывался как игровой и получил специальный приз жюри. Документальный фильм "Болевые точки" рассказывающий о жизне молодой актрисы, которая просит благословления на лишение девственности, стал хитом документального сезона 2010-2011, собрав призы крупнейших российских кинофестивалей. Премьерный показ экспериментального фильма "Снег" состоялся на Открытом фестивале стран СНГ и Балтии "Киношок", обрушив на себя массу критики. Фильмы Ивана И.Твердовского участники недель российского кино во Франции, Германии, Великобритании, Италии и США. В настоящий момент Иван завершает производство полнометражного международного документального проекта "Пианизм", премьера намечана на февраль 2012 года. |
Гончаренко Микола Миколайович. - Укр. кiнооператор, продюсео. Народився 23липня 195-р. у м.Запорiжжi. Закiнчiв КиЇвський державний інститут театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого (1978). Працював на студії "Укртелефільм" з 1987р. Знімав документальні ф-ми, серед яких "Олександр Богомолець"( нагорода за кращу операторську роботу у док. ф-мі, МКФ "Молодість",1980р.), "Київський Червонопрапорний"(1981р.),"Пострижение"(1984), та ін. Один з перших почав знімати відеофільми, серед яких:"Чудеса в Гарбузянах"(1985)"Тетр "Надія"(1989), "Житейське море" (1990), "Мина Мазайло"(1991) Зняв худ. фільми:"Остання електричка"(1986), "Відрядження"(1988, 3серії ), "Червоне вино Перемоги" (1989, 2 серії), "Поза межами болю"(1990), "Буйна" (1990, 2 серії) "Кішечка"(1991), "Євреї-будьмо"(1992), "Натурник"(1992), "Викуп"(1994).У 1996р., працював оператором у ф-мі " Повернення у Чорнобиль", студія 50-паралель,Канада,Торонто( Гран-прі "Золота камера",Чикаго, США, 1996 р., Срібний приз, Хьюстон, США, 1997 р.) - вітчизняна версія - "Не хочу згадувати"(Чорнобиль,1996р.) Док. відеофільми:"Заручники свободи", 8 сер.(1997р.),"Поліфонія. Відродження національної філармонії"(1997р. у співавторстві), "Це Україна!", 72сер.х 5хв.(2004р., Спеціальний приз телеканалу "Інтер +" (фестиваль "Відкрий Україну", 2005 р.),"Битва за Чернобыль"(Play Film Франция 2006г.),"Щаслива Настуня"(2007р.), "Реальний майстер-клас"(2008р.) Член Національної спілки кінематографістів і журналістів України.
|