Преса про фестиваль

В ексклюзивному інтерв’ю сценарист і продюсер сказала, що в одному з наступних її серіалів з журналіста «ВЗ» буде змальовано цікавий жіночий характер.

Відомий продюсер і сценарист Тетяна Гнєдаш  — постійний гість Трускавецького міжнародного кінофестивалю телевізійних фільмів “Корона Карпат”. І цього року, попри шалену зайнятість, Тетяна з чоловіком Ігорем прибули до Трускавця. Про те, як стала сценаристом, творчість і особисте життя розповіла в ексклюзивному інтерв’ю журналісту “ВЗ”.

- Тетяно, ви пишете сценарії до фільмів і серіалів. Варто лише згадати останні з них - “Катина Любов”, “Джамайка”, “Врятувати боса”... Коли свій перший написали?

- Перший сценарій, за який мені заплатили гроші, написала у 2002 році, екранізували його у 2003-му. Серіал називався “Завтра буде завтра”. Після прем’єри я прокинулася якщо не відомим, то принаймні затребуваним сценаристом. Від того часу написання сценаріїв для кіно та серіалів, а згодом організація кіно – серіального виробництва – моя професія. Тобто заробляю цим на життя.

- До того, як написали сценарій “Завтра буде завтра”, чим займалися?

- Працювала на телебаченні. Була редактором телевізійних програм, парламентським кореспондентом, спортивним журналістом, ведучою новин і науково-популярних програм. Працювала на “Новому каналі”, співпрацювала з каналами НТВ, “ТВ-центр”. Хоча завжди мріяла бути літератором. Я закінчила Київський університет імені Тараса Шевченка, філологічний факультет, у моєму дипломі написано, що я літературознавець. Тривалий час на пострадянському просторі кіно не знімали, але на початку нульових все змінилося. У моєму житті також: російський канал СТС придбав мій сценарій “Завтра буде завтра”. Відтоді все й почалося.

- Сюжети для фільмів берете з життя чи вигадуєте?

- Якось влітку лежала на пляжі біля Чорного моря, і раптом мені уявилася дівчинка на ім’я Катя Матвєєва, героїня мого серіалу “Доярка з Хацапетівки”. Вона сказала: “Оревуар, мої любі корівоньки. Від’їжджаю від вас назавжди”. Мій тодішній чоловік Сашко Ткаченко кепкував з мене: “На пляжі голову напекло”. Але саме з цієї фрази народився сценарій фільму. Звідки беруться історії або персонажі? Можу йти вулицею і побачити, почути, просто відчути історію. Сідаю за стіл і пишу.

- Спочатку пишете сценарій, а тоді його пропонуєте?

- Як правило, пишу на замовлення.

- Була у Москві на зйомках серіалу “Катина Любов” і захопилася цим фільмом. А от другою частиною була розчарована. Там вже почалося “фентезі”: Труханову замінили обличчя, його ніхто не впізнавав... Для чого ви це зробили?

- Для того, щоб шоу тривало! Вам не сподобалось, як головному лиходію поміняли обличчя? Я також вважаю, що можна було зняти краще. Але сама ідея була вдалою. Вважаю, що право на продовження (наступні сезони) мають лише ті історії, які “порвали зал”. Так сталося зі серіалом «Катина Любов». Він йшов у прайм-тайм з дуже пристойними показниками. Тож телеканал “Україна” замовив продовження. Друга частина мені сподобалася. Можливо, вона була реалізована не так, як перша, - на ура! Актори трохи втомилися. Сценаристи втомилися. Я казала: “Давайте зробимо перерву”. Перепочили з місяць і почали створювати «Джамайку». Стосерійні історії – це важка робота, але й захоплива. Мільйони людей в усьому світі сьогодні не мислять свого життя без перегляду серіалів. Це вже форма суспільної свідомості, що поєднує всіх, поза політикою та економічними катаклізмами.

- Зараз над чим працюєте?

- Над новим сценарієм. У 2014 році, напередодні Різдва, 6 січня, зустрічайте прем’єру нового серіалу «Сашка». Вам сподобається. Події відбуваються в Україні, в Києві, у наш час.

- Історії, які вам розповідають подруги, також використовуєте у своїй творчості?

- Звичайно. Наприклад, ви, Галино! Можете бути певні - з вас буде змальовано цікавий жіночий характер (сміється. - Г. Я.). Я - емоційний пилосос, більш за все на світі люблю спілкуватися з людьми. Всі, хто мене знає, дивуються, що мене не можна залишити на п’ять хвилин саму: відразу виникає якесь спілкування, з кимось знайомлюся. Люблю людей, цікавлюся людьми. Людина – це найзагадковіше творіння природи.

- Участь у зйомках серіалів берете?

- Не відвідую знімальних майданчиків. Бережу нервову систему. Усе вирішується на стадії підготовчого періоду. Лише там мають сенс будь-які розмови з приводу дописування-переписування сценарію, побудови декорацій, проб акторів, режисерського бачення тощо. Тоді, коли створюється «режисерський сценарій», режисер може бачити або розуміти якусь сцену не так, як я написала. Жодних проблем, домовляємося. Можемо обговорити будь-які творчі питання, але все - у підготовчому періоді. Потім починається знімальний період. Це вже, даруйте, без мене. А от коли починають монтувати фільм, тут знову з’являюся я. Монтажем можна врятувати історію, а можна вбити.

- Трапляються такі моменти, коли вам здали знятий матеріал, а вийшло не те, що ви собі уявляли, і настає розчарування?

- Таке буває часто.

- І що ви тоді робите?

- Дуже люблю актрису Ольгу Волкову. Колись давно я їй поскаржилася, що написала сценарій, а тепер доведеться його віддати в руки якомусь незнайомому режисеру, а він, можливо, виявиться нездарою. Вона відповіла: “Таню, ти міркуєш непрофесійно. Ти написала сценарій для того, щоб його продати? Все! Відпускай ситуацію”. Я навчилася це робити. Якщо екранізація мого сценарію мені принципово не подобається, маю право зняти своє ім’я з титрів. Іноді користуюся цим правом.

- Чоловік Ігор вам допомагає?

- У нас різні професії. Він актор, який працює за кордоном і майже не дивиться нашого телебачення. Я не дуже розуміюся на мистецтві пантоміми та клоунади, а він мало знає про сценарне ремесло. Але, якщо мені потрібна допомога, будь-яка – він завжди поруч, навіть якщо на іншому боці планети.

- Ви давно разом?

- Третій рік. Коли познайомилися, і у мене, і у нього вже був певний життєвий досвід. Ми одного року народження, тобто дорослі люди. Окрім почуття закоханості, є почуття взаємної поваги. І у нього, і у мене існують власні кола інтересів, певні межі, які визнаємо. І це допомагає жити. Особливо, коли кожному вже виповнилося сорок років. Виникає особлива ніжність і гармонія, що базуються на самоповазі і повазі до свого партнера.

- Знаю, що ви пережили судову тяганину з вашим першим чоловіком Олександром Ткаченком (генеральний директор каналу «1+1». – Г. Я.)...

- Суди вже закінчилися. Це тривало три роки. Весь цей час ніхто про це не знав. Ми розійшлися тихо, ще у 2007-му.

- Хто на кого подав позов?

- Олександр подав на мене до суду. Я була змушена подати зустрічний позов. І виграла. Це все. Деталі – темний ліс юридичної творчості, різноманітної брехні і маніпуляцій. Пропоную поговорити про щось світле.

- Ви спілкуєтеся з Олександром. Як до нього ставитеся зараз?

- Олександр Ткаченко - це половина мого життя, ми були разом більш як двадцять років. Він подарував мені чудову доньку. Я була з ним щасливою. Він був моїм сонечком. Тож як я можу до нього ставитися? З великою вдячністю.

- А чого ви тоді розлучилися, якщо він — сонечко?

- Мабуть, тому, що все колись закінчується.

- Чим займається ваша донька Олександра?

- Вона — продюсер телевізійних програм. Навчалася в Англії, і звідти привезла професію. На життя заробляє сама. Саші не допомагає будувати кар’єру ні тато, ні мама.

- А де ви познайомилися з теперішнім чоловіком, Ігорем?

- У київському кафе. Майже випадково. Він тоді щойно повернувся з гастролей і збирався знову їхати на край світу. А я на той час вже була розлученою жінкою, розпочала нові стосунки з іншим чоловіком. Ігор – чемна людина, тож відбивати дівчину у знайомого не став (сміється. – Г. Я.) Потім ми рік не бачилися. А через рік він з’явився і відразу запропонував мені руку і серце. Дуже впевнено. Так, як це роблять сильні і відповідальні чоловіки.

- Тобто ви не стали причиною Ігоревого розлучення?

- Боже борони! Я ніколи не була причиною жодного розлучення. Подружня зрада, перепрошую за відсталі погляди, це огидно. Не можеш бути вірним своєму обранцю – будь чесним, йди красиво. Ігор, на момент нашого знайомства, був розлучений багато років. У нього дорослий син. Кирило часто у нас буває, у нас дружні стосунки.

Довідка «ВЗ»

Тетяна Гнєдаш народилася у Пирятині Полтавської області. Через два місяці після її народження батьки з дітьми перебралися до Києва. Тетяна навчалася у Київській середній школі з українською мовою навчання. Закінчила Державний університет ім. Т. Шевченка. Працювала на телебаченні. З 2009 року — головний продюсер кіносеріального виробництва телеканалу “Україна”. Автор 15 серіалів і художніх фільмів. Заміжня. Має доньку Олександру від першого шлюбу з журналістом Олександром Ткаченком.

Джерело: http://www.wz.lviv.ua/interview/125146

«Мы всерьез собираемся возрождать украинское кино», — заявил прессе и зрителям на презентации своей новой режиссерской работ фильма «Иван-сила» Виктор Андриенко. Она состоялась в рамках  4 фестиваля телефильмов «Корона Карпат» в Трускавце. Неподражаемый участник вошедших в золотую коллекцию отечественного телевидения  шоу-программ, таких как «Шоу Долгоносиков» и «Комедийный квартет», актер, режиссер, сценарист, телеведущий, продюсер, каскадер…  Язык устанет перечислять все профессии мэтра! Итак, любите и жалуйте! На сцене сэр Андриенко собственной персоной! Напомним, что в своем совместном с режиссером Игорем Письменным фильме – поэме для детей и юношества о судьбе легендарного украинского силача Ивана Фирцака «Иван Сила»,  Андриенко сыграл одного из ключевых персонажей — полицейского агента Фиксу.  — Виктор Николаевич, расскажите, как родился сценарий картины? — Это вполне реальная история. Вымысла в фильме меньше, чем правды. Сценарий мы вместе с Игорем Письменным  написали по мотивам книги Александра Гавроша «Невероятные приключения Ивана Силы».  Позже этот сценарий победил в конкурсе «Коронация слова» в номинации «Лучший киносценарий для детей». Прототипом главного героя стал знаменитый украинский цирковой силач Иван Фирцак, который в 1928 году, выступая под псевдонимом, Иван Фирцак-Кротон.  Вторая часть фамилии происходит по имени одного персонажа греческой мифологии, который мог своими руками поднять живого быка. В итоге Иван был признан самым сильным человеком планеты. После того как Фирцака жестоко избили недоброжелатели, да не просто избили, а проломили череп, Иван был вынужден закончить карьеру атлета и спортсмена. Он прекратил выступления за границей и вместе со своей женой тоже артисткой цирка, которую в фильме зовут Милкой, вернулся в родное село Белки Иршавского района на Закарпатье. Там они родили семерых детей и жили до его смерти в 1971-ом году.*  — А его потомки видели картину? — Да, и это потрясающая история, с налетом мистики. Когда был премьерный показ картины в Ужгороде, в зале сидел целый ряд Фирцаков, включая его детей и внуков.  А младший из его десяти детей Богдан заявил мне, что наш герой Иван, которого сыграл чемпион Украины попауэрлифтингу  артист американского цирка Дмитрий Халаджи, действительно очень похож на его отца.  — Правда, что на ваш фильм деньги выделили из бюджета?   — Да, в размере пятнадцати с половиной млн.грн. Но уверяю вас, это только кажется, что сумма огромная. Если учитывать стоимость сведения материала, оборудования и гонорары четырем тысячам статистам из массовки, то бюджет получается более, чем скромный.    Недавно, к примеру,  на один свой кинопроект РФ выделила 15 млн. евро. Характерно, что на съемках мы использовали в основном заграничный антураж. Это были автомобили, виз исторического музея Варшавы,  костюмы с киностудии «Баррандов» в Праге, арендовать которые оказалось дешевле, чем на родимой киностудии им. А.Довженко.  В итоге мы таки потратили бюджетные деньги на создание фильма, но на промо-компанию средств не хватило. Если вы читаете в интернете, что бюджет американского фильма составил 100 млн. долларов, то надо учитывать, что 40-50 % этой суммы тратится на промо – компанию.  Причем затраты на раскрутку любого блокбастера оговаривается задолго до начала съемок. Большое спасибо Министерству культуры Украины, которое подарило нам 30 копий фильма «Иван Сила». А вот афиши, плакаты и листовки мы печатали за свой счет.      —  Какие еще расходы, связанные с картиной вы оплачиваете из своего кармана? — Мы за свой счет, на личном своем транспорте, возим детей из глубинки, чтобы показать им наш фильм в приспособленном для этого кинотеатре. Например, вчера мы возили детей на машине Василия Вирастюка, нашего украинского богатыря, который в фильме играет роль циркового силача Велета. Возили, чтобы доставить их в нормальный кинотеатр. Мы объехали уже более 20 городов, и везде показываем людям наше, украинское кино.  — Неужели украинское кино действительно сегодня возрождается усилиями таких подвижников, как вы и ваша команда? — Я смотрю в будущее с оптимизмом, хотя проблем масса. Многие помнят, как мы лишились своего кино после развала Союза, потеряли зрителя и отдали свои позиции.Вы знаете, сколько кинотеатров в Украине, где можно нормально показать кино? Всего150, а в СССР было, вдумайтесь… более 300 тысяч.  Сегодня мы не можем в большинстве населенных пунктов Аршавского района Закарпатской области нормально показать ребятишкам кино. Приходится, например, 400 детей привозить в Мукачево и показывать им фильм в местном кинотеатре.  В небольших городках и поселках кое-где сохранились залы по 20-30 мест, но там плохая картинка и ужасный звук.  Целом, по стране в рабочем состоянии находится около 250 залов,  и только150 из них отвечают нормальным техническим требованиям.  — В каких городах и селах снималась картина? — Фильм снимался в Киеве, Черновцах, Каменец-Подольском и на родине героя, селе Блики на Закарпатье. Ряд сцен мы отсняли в киевском цирке Шапито.  К Черновцам я вообще питаю любовь особую. Еще в 1993 году мы сняли в местном театре пьесу «Жозефина или мышиный народ» с участием вашего покорного слуги, и я влюбился в этот удивительный европейский город. Архитектура просто потрясающая.  Мы там снимали Париж, Рио и Прагу. Как-то мне приглянулось одно здание в центре города, и я сказал съемочной группе, мол, мы здесь будем снимать Чехию. Потом я подошел поближе, и прочитал вывеску. Оказалось, что в этом памятнике архитектуры, который возвели в 1904 году, в начале прошлого века находилось… министерство юстиции Румынии.  Недавно я прочел очень точную фразу одного немецкого писателя, посвященную Черновцам. Он написал, что между Варшавой и Киевом, Парижем и Одессой, затерялся городок Черновцы, где мостовые подметают розами, «і де книгарень більше ніж кав’ярень».  Помнете сцену в синематографе? Это настоящий кинозал, который в 1930 году построили для кино. Сейчас там находится музей медицины. Сейчас во многих сценах вы видели Каменец–Подольский. Там мы снимали потрясающе красивые виды.  Было еще село Имстичив на Закарпатье. Там мы отодрали побелку со старинной мозаики. А замазали ее по приказу одного местного депутата. Ну не понравился дядьке рисунок! Мы восстановили  мозаику, которую там существовала со времен Союза и, доложу я вам, весьма необычную.  Это своеобразный край. Там сохранились мощеные камнем дороги, которые были построены еще австрийцами. По сей день существует узкококолейка, по которой ездит паровозик на Мукачево. А раньше по этой ветке можно было приехать прямо в Прагу.  Тогда Чехословакия была республикой и, после 1918 года весь район принадлежал чехам. Потом в 1937 году он оказался в составе СССР.   Понятно, что там стало не сладко для местных. Посадили сына Ивана Фирцака. Но это такое себе продолжение фильма, то есть совсем другая история. Я сейчас не хочу вдаваться в эти печальные подробности.  Наш фильм рассказывает совсем о другом. О том, как человек сделал себя сам. Живой пример из нашей современности, сие чудо происходит в реальности, это член нашей команды известный украинский спортсмен Василий Вирастюк. Он тоже сделал себя сам. Кстати, именно Василий Вирастюк позировал для памятника Ивану Фирцаку в Белках, а потом его торжественно открывал.  Заметим, что в  Европе есть два музея легендарного Ивана Фирцака, а у нас только маленький памятник, который пол села ругает пол села хвалит. Когда мы приехали  в Белки со съемочной группой, многие жители села сказали, мол, что этот Андриенко будет за кино такое снимать?  Наверное, мол, «генделык» тут поставит и отснимет. Вот каково отношение отдельных представителей нашего народа к украинскому кино. Надеюсь, постепенно у молодого поколения  стереотипы будут ломаться, а мы этому процессу по возможности будут помогать.   — А что их собственно не устраивало? — А это вы их и спросите! Скажу по украински: «Знаєте, як тепло на душі, коли в сусіда хата горить?». Человек за свои деньги снял, к примеру, кино или дворец культуры построил. У нас ведь многие как думают, мол, падлюка значит, а точнее олигарх!  Вы мне объясните лучше, почему Иван Поддубный всегда исправлял свою фамилию в документах и писал не Поддубный, а Піддубний? А когда  в графе «национальность», в паспорте ему писали «русский» он исправлял на «украинец»? Этому знаменитому спортсмену поставили памятник в Бердянске. Прошло совсем немного времени, и памятник разрушили местные вандалы, а на его руинах написали, что товарищ Поддубный, мол, националист и петлюровец. Это все господа, от невежества. — По каким причинам вы решили сниматься в фильме «Иван-сила» в качестве актера и сыграть такого непростого отрицательного персонажа, как полицейский агент Фикса?   — Так меня ведь продюсеры заставили! Изначально продюсер знал,  что я не хочу играть в этом фильме. Я сказал, что ему, что больше сфокусируюсь на режиссуре. Многие дусают, что падлюку падлюке сыграть наверно проще, чем доброму человеку.  С другой стороны добрый человек всегда отлично сыграет любую сволочь. А удается ему эта роль, потому что, добрый человек не просто делает гадости, он начинает доискиваться, почему он их делает, даже если речь идет о роли в кино. Вы спросите, что заставило Фиксу строить козни Ивану Силе? Дело в том, что у этого умудренного опытом агента 20 лет карьеры пошли коту под хвост, да и пенсия накрылась медным тазом  из-за небольшого толчка в грудь рукой атлета. Ну не чувствовал Иван свою силу богатырскую! Я очень сожалею, что я пошел на поводу у продюсера и украл ключевую фразу из фильма. Там Фикса кричит лжепоклонникам, а точнее нанятым Горникам, которые жестоко избивают силача: «Ми домовлялися бити, а не вбивати!». Я очень сожалею, что убрал эту фразу, потому, что без нее многое в фильме становиться непонятным.  — Что планируете делать в ближайшее время? — Сейчас мы Вирастюком снимаемся в одном новогоднем телешоу. Но это так, баловство с нашей стороны. Ведь впереди великие дела!  *После присоединения Закарпатья к СССР Иван Фирцак возглавил отделение милиции в с. Белки. В октябре 1945 года на выступлении в Ужгородском драматическом театре в честь годовщины освобождения Закарпатья состоялся поединок между И. Фирцаком и 13-тикратным чемпионом СССР, известным советским тяжелоатлетом Яковом Куценко. Результат был ничейный. И. Фирцак-Кротон не оставлял цирковой деятельности до самой смерти. Уже, будучи в зрелом возрасте принимал участие во многих областных и республиканских соревнованиях по тяжелой атлетике, гиревому спорту, активно пропагандировал силу спорта и здоровья.

Источник: http://stolica-ua.com/stati/kultura/viktor-andrienko-dobryi-chelovek-v-kino-4298.html© Информационно-рекламный портал Столица

У Трускавці завершився міжнародний кінофестиваль телевізійних фільмів «Корона Карпат». Вперше за всю історію фестивалю Гран-прі виборов український фільм режисера Ахтема Сеітаблаєва «Хайтарма».

Чотири дні український курорт Трускавець приймав у себе понад 80 кінематографістів з 16 країн світу, які з’їхалися на вже четвертий щорічний  міжнародний фестиваль телевізійного кіно «Корона Карпат». Фільми демонстрували у кінопалаці «Злата» та Арт-стріт кафе «КУБ».

Стало доброю традицією й щорічне відкриття бронзової пам’ятної плити на Алеї Слави, де викарбувано назву фільму та ім’я режисера.

Цього року встановлено вже третю плиту на честь минулорічного переможця — литовської стрічки «Фортеця сплячих метеликів» режисера Альгімантаса Пуйпа.

Нагадаємо, що український фільм ще ні разу не перемагав на цьому фестивалі. Алею Слави відкрила кінокартина «Арівідерчі» молдовського режисера Валерія Жереги, у 2011-му перемогла стрічка «Китайська казка» (Un Cuento Chino), режисера Себастьяна Боренштейна (Аргентина).

І ось нарешті довгоочікувана перемога — вперше за всю історію фестивалю Гран-прі виборов український фільм.

Головний герой стрічки – льотчик Амет-Хану Султану, двічі Герой Радянського Союзу. Сюжет картини розгортається у 1944-му році.

Амет-Хан Султан після звільнення Севастополя відправляється у відпустку в рідну Алупку. Тоді ж, 18 травня, починається депортація кримських татар...

«Я щасливий отримати цей приз саме тут в Україні. Адже долі наших народів дуже схожі. Ми маємо знати і пам’ятати свою історію», - сказав Ахтем Сеітаблаєв.

У номінації «Ігрове кіно» кращим сценарієм визнано фільм «Команда мрії 1935» (Латвія, реж. Айгарс Грауба).

Приз за кращу режисуру — у «Дипломної роботи з вбивства» (Аргентина, реж. Хернан Голдфрід).

Кращу жіночу роль зіграла Маріанна П’ятович у фільмі «Звіринець» (Сербія, реж. Марко Новаковіч).

А кращу чоловічу роль у фільмі «Моє велике кохання» (Туреччина, реж. Орхан Текеоглу) зіграв Айган Їльдізоглу.  

Особливий приз журі за внесок в розвиток дитячого кінематографу дістався фільмові «Іван Сила» (Україна, реж. Віктор Андрієнко). Прототипом головного героя фільму став цирковий український силач Іван Фірцак, якого в 1928-му році визнали найсильнішою людиною планети. На піку своєї кар’єри він припинив виступати за кордоном і повернувся на Батьківщину в селі Білки Іршавського району на Закарпатті.

Ще однією цікавою подією для місцевих школярів став приїзд футболістів ФК «Карпати», які знімалися в рекламному ролику «Проти расизму» і отримали приз кінофестивалю за розкриття теми расизму у кіно.

Спеціальний приз Голови журі Радослава Півоварскі за краще музичне оформлення отримав фільм «Живе Білорусь» (реж. Кшиштоф Лукашевич, Польща).

У короткому метрі «Корону Карпат» виборов фільм «Стара діва» режисера Аліжана Насирова (Німеччина – Киргизстан).

Справжньою сенсацією стала перемога 11-річної дівчинки Юліянії Оршак, яка отримала приз за кращу жіночу роль в українському фільмі «Доторкнись і побач» режисера Тараса Дроня. Гра Юліянії була справжнім відкриттям фестивалю. Адже їй вдалося відтворити відчуття сліпої дівчинки, яка може бачити тільки через дотик. Однак саме вона вчить дорослих дивитись на світ не очима, а серцем. Ця стрічкам завоювала також  і Приз глядацьких симпатій.

Кращу чоловічу роль зіграв Федір Думініка у фільмі «Діма» режисера Аксіньї Гонтар з України. Було також «короновано» оператора Олександра Сегеля за кращу операторську роботу у фільмі «Хто все придумав» режисера Юрія Чірковського (Росія-Грузія).

На фестиваль завітала легенда української сцени Ада Роговцева разом з донькою Катериною Степанковою. Вона виступала на одній сцені разом із нею та режисером і актором Ахтемом Сеітаблаєвим. Зірки зустрічалися зі своїми шанувальниками не лише в Трускавці, а й у Східниці та Львові.

Зіркові концерти на фестивалі відбувалися ледь не щодня. На них виступили українські артисти Володимир Талашко, Олексій Колесник, Михайло Грицкан, актор та режисер Віктор Андрієнко, а також російські артисти Євгенія Бордзіловська, Олександр Тютрюмов, Олена Стуліна…

Були також екскурсії Трускавцем, Східницею та Дрогобичем. На фестивалі навіть ходили власні гроші — “чаплінки”, ( з Чарлі Чапліном на кожній купюрі), за які можна було купити каву в кафе-партнерах фестивалю.

Артистка кіно і чудова співачка Оксана Сташенко, яка зазвичай співає різними мовами світу, є постійним гостем фестивалю. І цього року, як завжди, вона організувала творчий десант артистів і концерт в дитячому інтернаті міста Борислава, де її дуже люблять і завжди чекають.

Благодійність «Корони Карпат» також стала доброю традицією. А цього року генеральний директор Олег Карпин повідомив, що 10% коштів від продажу квитків на фестивальні заходи підуть дітям з порушенням опорно-рухового апарату.

Автор: Наталія Зінченко

Джерело: http://uaculture.com/uk/news/2183

Ось і відгримів ІV Трускавецький міжнародний кінофестиваль телевізійних фільмів «Корона Карпат».  Журі підбило підсумки і вручило переможцям  «срібні» і «золоті» корони.  Перемогу здобула стрічка «Хайтарма» українського режисера  Ахтема Сеїтаблаєва.  

Це ПЕРШИЙ художній фільм в історії кримськотатарського народу.  У фільмі йдеться про трагічну дату – 18 травня 1944 року – початку сталінської депортації кримських татар. У центрі сюжету – льотчик, двічі Герой Радянського Союзу, на очах якого  і почалася ця депортація.  Ахтем Сеїтаблаєв зіграв у своєму фільмі головну роль.

На закриття фестивалю прибув голова облдержадміністрації Олег Сало. Оскільки керівник області приїхав на 20 хвилин швидше, щоб не світитися перед публікою, його відразу ж запросили у кафе кінотеатру «Злата».  

Я ще дуже мало працюю на цій посаді,  сказав Олег Михайлович,  але коли до мене прийшли і попросили підтримати фестиваль, відразу погодився.  Фестиваль ще такий молодий, а 30 країн світу вже взяли участь у ньому.  І те, що на ці кілька днів курортне місто перетворилося на центр кінематографа України, свідчить про високий рівень кінофестивалю. 

 Я так розумію, що берете фестиваль під своє крило, і якщо й далі будете очолювати облдержадміністрацію…

Ви так загадково сказали: «...якщо й далі будете» (сміється. – Г. Я.). Так, буду підтримувати, бо переконався, що це – серйозний захід.

 Вас не можна назвати новою людиною  для Львова...  Маєте певну історію стосунків з Львівщиною, знаєте, що до вас тут, м’яко кажучи, неоднозначне ставлення. Чому погодилися очолити ЛОДА?

Ви ж знаєте, що я пройшов усі щаблі... А запропоновану президентом посаду не можна ігнорувати. Президент повірив у мене, тож не можу його підвести. 

А  як відреагували на висловлену недовіру  на сесії облради?

Мене не було на тій сесії, оскільки був у міністерстві.  Хто що там казав… Це їхня справа. Треба працювати і показувати результат своєї роботи, а не займатися балачками.

У мене ще було кілька запитань, але помічники Олега Михайловича, зіславшись на те, що у залі вже всі зібралися, не дали мені їх поставити. Може, боялися, що щось не те запитаю…  Тому трохи безцеремонно дали мені зрозуміти, що розмову закінчено. Пан Сало повівся як палкий шанувальник кіно. У зал зайшов з букетом троянд і подарував його народній артистці України  Аді Роговцевій.  Губернатору довірили вручити найвищу нагороду кінофестивалю «Золоту корону» режисеру Ахтему Сеїтаблаєву.  А коли демонстрували кадри з фільмів-переможців і у залі погасло світло, пан Сало з делегацією вийшли «по-англійськи»…

Організатори фестивалю провели творчі зустрічі з акторами у кінотеатрах і школахінтернатах, а на показ фільму «Іван Сила» у кінотеатр «Злата» прийшло стільки школярів, що місць усім не вистачило, тож учні повсідалися на сходах. А після фільму режисер картини «Іван Сила» Віктор Андрієнко і стронґмен Василь Вірастюк роздавали автографи.  Та, мабуть, найбільшою атракцією на кінофестивалі став приїзд  футболістів ФК «Карпати».

Придумали організатори сюрприз і для учасників кінофестивалю. Вручили кожному ще й гроші.  Але не гривні чи долари, а «чаплінки».  На кожній купюрі був намальований Чарлі Чаплін, а на звороті написано, що за нього можна купити. За одного «Чапліна» можна випити горнятко кави чи чаю, 50 г горілки або 25 г коньяку, придбати пляшку води або 

100 г вина. «Ходили» «чаплінки» у кафе кінотеатру «Злата»,  у «Кубі», де працював пресцентр, і у ресторані «Білий дворик».

Поповнилася ще однією плитою і Трускавецька Алея слави. Цього разу її відкрили на честь минулорічного фільмупереможця «Фортеця сплячих метеликів».

Генеральний директор кінофестивалю Олег Карпин організував благодійний захід «Вечеря з зірками». Будьхто з відпочивальників міг  потрапити на вечірку у кафе кінотеатру «Злата», заплативши 100 гривень за квиток.  Тут можна було не лише собі щось смачненьке з’їсти, а й послухати пісні у виконанні зіркових акторів  Оксани Сташенко, Віктора Андрієнка, Олександра Тютрюмова, Олени Стуліної…  Та коли на вечірку завітали тенори з Львівської філармонії Belcantо і заспівали «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», то аж кухонні працівники позбігалися послухати.

Зірки дарували свято, і самі отримали від нього задоволення.  «Патологоанатом» з «Повернення Мухтара»  Оксана Сташенко – постійний гість фестивалю, тому тут її люблять і на неї чекають.  Акторка дає благодійні концерти у школах  Трускавця, Борислава і Східниці. На закриття подякувати актрисі за її щирість і доброту приїхали неповносправні діти.

Були, щоправда, й такі, хто відверто демонстрував свою зірковість.  Але на них не особливо звертали увагу. Як зауважила генеральний продюсер кінофестивалю Теодозія Микитка, на те вони і зірки, щоб вередувати.

Галина ЯРЕМА

Газета "Високий Замок" : http://www.wz.lviv.ua/life/124657

Diğer yandan 12-16 Kasım 2013 tarihlerinde Ukrayna’nın Turuskavets kentinde düzenlenen  4. Korona Karpat Truskavets International TV Film Festival’inde usta oyuncu Kayhan Yıldızoğlu,“En iyi aktör” ödülüne layık görülmüştü.

Джерело: http://www.magazinci.com/icerikler/sinema/oyle-sevdim-ki-seni-filmine-ukrayna-ve-yunanistandan-odul_42627.html

Первый фильм о депортации крымскотатарского народа получил гран-при на Трускавецком международном кинофестивале телевизионных фильмов "Корона Карпат". Об этом 15 минутам сообщил гендиректор фестиваля Олег Карпин.

Мероприятие прошло 12-17 ноября в Трускавце. За главный приз в первой конкурсной программе игровых фильмов боролись 12 кинолент из Украины, Сербии, Турции, России, Финляндии, Польши, Латвии. 

Как рассказал 15 минутам член жюри, кинорежиссер Аркадий Микульский, все фильмы, которые получили награды, раскрывали самую главную мысль - о человеческом достоинстве, "которое формирует и человека, и государство, и которое по сути является основой жизни". 

В 2010 году в Трускавце открыли "Аллею кинославы", где закладываются бронзовые памятные плиты с выгравированными на них названиями фильмов, получивших гран-при, и именами режиссеров. Плиту в честь "Хайтармы" установят в следующем году.

Вчора, 13 листопада, у Трускавці відбулося офіційне відкриття кінофестивалю «Корона Карпат». Міжнародний кінофестиваль у нашому місті-курорті проходить вже вчетверте. Захід традиційно проходив у кінотеатрі «Злата». Участь у відкритті Міжнародного кінофестивалю взяли представники влади та творчих кіл, зокрема, Народна артистка СРСР, Герой України Ада Роговцева, російська актриса театру і кіно, співачка, Заслужена артистка Росії Оксана Сташенко, Заслужений артист Росії Володимир Гусєв, український актор та режисер, 

Народний артист України, член Національної спілки кінематографістів України Володимир Талашко. До речі, Володимир Талашко взяв участь і в концерті Михайла Грицкана, який проходив у вівторок, 

12 листопада, в Палаці культури імені Тараса Шевченка у Трускавці. Цей концерт став неформальним Очікувалося, що на відкриття фестивалю прибуде губернатор Олег Сало, але глава Львівської 

ОДА відрядив до Трускавця свого першого заступника. У вітальному слові заступник голови Львівської облдержадміністрації Богдан Матолич наголосив на важливості розвитку українського 

кінематографу: «Цей фестиваль є дуже важливим, адже він сприяє розвитку українського кіно. Нам необхідно проводити більше таких фестивалів, демонструючи більше українських фільмів. Я вважаю, 

що кіно стимулює нашу уяву та може розвивати кругозір». Владу Трускавця на урочистому відкритті фестивалю представляв заступник міського голови Юрій Яворський. Натомість генеральний директор 

телефестивалю «Корона Карпат» Олег Карпин розповів про специфіку цьогорічного фестивалю, повідомивши, що за перемогу змагатимуться 14 кінофільмів з різних країн світу. 

Зазначимо, що кінофестиваль «Корона Карпат» у Трускавці заснований у 2010 році, в часи, коли мером Трускавця був Лев Грицак. Щороку учасників та гостей фестивалю чекає цікава програма, 

розширюються партнерські зв’язки, фестиваль сприяє промоції Трускавця. Кінофестиваль «Корона Карпат» став єдиним в Україні, де професійно оцінюють телевізійні фільми. Згідно з положенням про 

фестиваль він має статус некомерційної щорічної національної туристично-культурної акції. За триостанні роки фестиваль «Корона Карпат» представив у своїй програмі понад 100 фільмів з 30 країн 

світу. До участі у конкурсній програмі були залучені найкращі кінороботи ігрового жанру, у тому числі, кінострічки від України, що подолали конкурсний відбір.

Щороку ім`я переможця кінофестивалю увіковічнюється на Алеї кінослави (бульвар Юрія Дрогобича у Трускавці) шляхом встановлення металевої таблички. Жаль лише, що чинна влада Трускавця зробила 

з цього місця торговицю, але все колись зміниться, бо ж цій владі залишилося лише два роки.«Корона Карпат» схвально сприймається і місцевими жителями, і відпочивальниками, не бракує 

спонсорів, готових допомагати невтомному організатору, автору ідеї та промоутору кінофестивалю Олегу Карпину. Кінофестиваль є одночасно і благодійним проектом, бо дає можливість дітям з 

малозабезпечених сімей, вихованцям інтернатів (інвалідам, сиротам тощо) поспілкуватися наживо зі знаменитими людьми, акторами та артистами, режисерами та продюсерами. Цього року серед

заходів передбачено і показ аматорських фільмів місцевих кінематографістів. Традиційно заходи кінофестивалю «Корона Карпат» відбуваються не лише в Палаці культури імені Шевченка та 

кінотеатрі «Злата», але і в концертних залах санаторно-курортних закладів, у Народних домах Трускавця та Східниці, навіть у торгових центрах. Кінофестиваль у Трускавці триватиме до неділі, 17  листопада, детальну програму його проведення можна прочитати на офіційному сайті ТМКТФ «Корона 

Підготував Володимир Ключак. 

http://protruskavets.org.ua/u-truskavtsi-tryvaje-kinofestyval-korona-karpat/

13 ноября первый заместитель главы облгосадминистрации Богдан Матолич принял участие в открытии Трускавецкого международного фестиваля телевизионных фильмов «Корона Карпат».

В приветственном слове заместитель руководителя области подчеркнул важность развития украинского кинематографа: «Этот фестиваль является очень важным, ведь он способствует развитию украинского кино. Нам необходимо проводить больше таких фестивалей, демонстрируя больше украинских фильмов. Я считаю, что кино стимулирует наше воображение и может развивать кругозор», - заметил первый заместитель председателя ОГА.

Отметим, что фестиваль в Трускавце основан в 2010 году и стал единственным в Украине, где профессионально оценивают телевизионные фильмы. Согласно положению о фестивале он имеет статус некоммерческой ежегодной национальной туристически-культурной акции.

Фестиваль «Корона Карпат» представил в своей программе за годы деятельности более 100 фильмов из 30 стран мира. К участию в конкурсной программе были привлечены лучшие киноработы игрового жанра, в том числе, украинские киноленты, которые преодолели конкурсный отбор.

Одним из ключевых событий на завершившемся на днях Трускавецком международном кинофестивале телевизионных фильмов "Корона Карпат" 2013 г. стала закладка на Аллее кинославы (бульвар Ю.Дрогобыча) бронзовой памятной плиты в честь фильма литовских кинематографистов «Крепость спящих бабочек» (режиссёр Альгимантас Пуйпа, в главной роли Янина Лапинскайте, сценарий А.Пуйпы по одноименному роману «Miegančių drugelių tvirtovė» современной литовской писательницы Юрги Иванаускайте (1961-2007). В 2012 г. фильм был удостоен Гран-при III ТМКТФ «Корона Карпат». 

На церемонии присутствовали зрители, гости, участники, члены жюри фестиваля, режиссер Альгимантас Пуйпа, исполнительница главной роли и второй режиссер фильма Янина Лапинскайте.

Олег Карпин, генеральный директор Международного кинофестиваля телевизионных фильмов "Корона Карпат" в г. Трускавце: 

- Эта наша уже сложившаяся традиция - фильму, который победил в прошлом году, получил Гран-При нашего фестиваля, мы устанавливаем бронзовую плиту на Аллее кинославы г.Трускавца. И у этих всех фильмов потом очень хорошее будущее и открываются все перспективы получать большие мировые призы и премии. 

Альгимантас Пуйпа: Люди покупают территории на Луне, а я получил свое место на Аллее кинославы в украинском курортном городе Трускавце, и теперь буду приезжать сюда, на это место на отдых. Я ведь давно хотел попасть в Западную Украину, так как много хорошего слышал, особенно, о Львове, о его прекрасной архитектуре, богатой истории, смотрел множество фотографий. Когда приехал в Трускавец, то тут проявился не только интерес к городу и его архитектуре, но и к людям, захотелось их понять, к очень доброжелательным, по-своему счастливым. Ведь это счастье: жить в таком красивом месте, окруженном живой природой. 

Трускавец очень чистый и культурный. А мы всегда обращаем на это особое внимание когда попадаем в новую среду, до этого нам невиданную и неизвестную. Мы видим тут уважительное и даже экзистенциально-возвышенное отношение и к природе, и к быту, и к повседневности. Очень интересна мне карпатская австро-венгерская архитектура начала ХХ века, так свой дом на природе я сам построил из дерева, и имею прямое отношение к плотничеству , столярному делу, это мое хобби. 

Что касается фестиваля, то хочется отметить огромную заинтересованность зрителей, которые активно посещают просмотры фильмов, встречи с создателями и актерами. Это хорошо, что их привлекает кино, и не только тем, что видно на экране, но и своей закулисной, творческой жизнью, и фестиваль дает возможность глубже погрузиться в эту жизнь. Хочется пожелать, чтобы Трускавецкий фестиваль «Корона Карпат» обогащался и развивался в этом направлении. 

Янина Лапинскайте: Самое большое, что меня удивило и стало неожиданностью, это то, что при таком большом распространении русского языка украинцы так красиво и так гордо говорят на украинском языке. Я раньше не знала этого. 

Трускавец - маленький городок, но это кажется, что он маленький. Пока нам не хватило времени, чтобы его осмотреть. Впечатление такое, что каждая улица живет своей жизнью, у нее есть свое лицо. Особенно когда я увидела старые, старинные фотографии улиц, парка, людей которые стоят в длинных очередях к источникам минеральных вод, то мне очень захотелось глубже узнать историю Трускавца и его окрестностей. 

На этом фестивале я являюсь председателем жюри по короткометражным фильмам. Признаюсь, очень люблю смотреть фильмы молодых авторов, поэтому вдвойне приятно, что представлено на конкурсную программу много таких фильмов. И тут я как преподаватель, заведующая кафедрой кино и телевидения, оказалась в своей, очень интересной мне стихии общения со студентами и их работами, творчеством. 

Могу сказать, что студентам на этом фестивале приходится нелегко, так как они участвуют наравне с более зрелыми и опытными авторами, которые уже понимают мир, а не учат азбуку. Мне кажется, я предвижу это, что уже в скором времени Трускавецкий фестиваль будет собирать больше молодежи из разных студенческих школ, и они будут общаться, дискутировать и не только о тех работах, которые показывают, но и о будущем киноискусства. Ведь это сейчас они студенты, а через «несколько дней» они станут профессионалами. И наверняка будут в их честь устанавливать эти бронзовые плиты в Аллее кинославы на Трускавецкой земле. 

Я второй режиссер фильма «Крепость спящих бабочек» и сыграла в нем главную роль, поэтому думаю, что часть той плиты, которую мы сегодня установили в честь этого фильма, принадлежит и мне, ведь я к ней тоже причастна. Можно посмеяться, как пошутил Альгимантас Пуйпа, что это хорошо, стать на эту плиту и знать, что это твоя маленькая доля планеты. Но ведь все-таки присутствует в нас то, что, по правде говоря, мы делаем фильмы, в общем-то не для себя, а для людей. И хочется верить, надеяться, что заслуга фильма в том, что в его честь установлена бронзовая плита, обусловлена не только тем, как высоко его оценило жюри, но и тем, что он понравился зрителям, тем кто смотрел его раньше и тем кто смотрит его сегодня. Это говорит нам о том что, то что мы сделали то, что хотели и как хотели, оказалось нужно людям и им полезно. 

Сюжет «Крепости спящих бабочек»  

50-летняя Моника — богатая женщина, живет с молодым мужем в роскошном особняке, одевается только у модных дизайнеров, обладает ценной коллекцией произведений искусства. Казалось бы, жизнь удалась. Но что-то мешает Монике просто наслаждаться жизнью. Она пытается найти смысл своего существования в благотворительности и приводит в свой дом трех немецких проституток — Кристину, Эгле и Гитану — с целью их психологической реабилитации. Все три девушки некогда были проданы в сексуальное рабство за границу, но теперь вернулись на родину, в Литву, и пытаются понять, как им жить дальше. Мировая премьера картины «Крепость спящих бабочек» состоялась в январе 2012 года.

 13 листопада перший заступник голови облдержадміністрації Богдан Матолич взяв участь у відкритті Трускавецького міжнародного фестивалю телевізійних фільмів « Корона Карпат».

У вітальному слові заступник керівника області підкреслив важливість розвитку українського кінематографа : «Цей фестиваль є дуже важливим , адже він сприяє розвитку українського кіно. Нам необхідно проводити більше таких фестивалів , демонструючи більше українських фільмів. Я вважаю , що кіно стимулює нашу уяву і може розвивати кругозір » , - зауважив перший заступник голови ОДА.

Зазначимо , що фестиваль у Трускавці заснований в 2010 році і став єдиним в Україні , де професійно оцінюють телевізійні фільми . Згідно з положенням про фестиваль він має статус некомерційної щорічної національної туристично - культурної акції .

Фестиваль «Корона Карпат » представив у своїй програмі за роки діяльності більше 100 фільмів з 30 країн світу. До участі у конкурсній програмі були залучені найкращі кінороботи ігрового жанру , в тому числі , українські кінострічки , які подолали конкурсний відбір.

Джерело: http://ulvovi.info/fullnews/93675

Урочисте відкриття IV Міжнародного кінофестивалю «Корона Карпат» відбулось увечері 13 листопада у кінотеатрі «Злата» у місті Трускавець.

Зі словами привітання до учасників кінофестивалю та всіх присутніх звернулися перший заступник 

голови Львівської облдержадміністрації Богдан Матолич, народна артистка СРСР,Ада Роговцева, заступник міського голови Трускавця Юрій Яворський, головний продюсер 

елеканалу «Україна» Тетяна Гнєдаш, український актор та режисер, народний артист України , член Національної спілки кінематографістів України Володимир Тала́шко, російська актриса театру і кіно, співачка, заслужена артистка Росії Оксана Сташенко, – передає кореспондент ІА ZIK.

Цьогоріч за перемогу змагатимуться 14 кінофільмільмві з різних країн світу. Зокрема, на кінофестивалі буде представлено два кінофільми з Аргентини.

Також в церемонії відкриття взяли участь: заслужений артист Росії Володимир Гусєв, консул  Аргентини в Україні Крістіан-Ніколас Соколовський та інші.

Про специфіку цьогорічної програми розповів генеральний директор телефестивалю «Корона Карпат» Олег Карпин.

На завершення всі учасники були запрошені на сцену і прозвучав гімн фестивалю.

http://zik.ua/ua/news/2013/11/14/na_kinofestyvali_u_truskavtsi_predstavleno_14_filmiv_zi_vsogo_svitu_439988

16 листопада у Східниці в межах четвертого міжнародного кінофестивалю «Корона Карпат» відбудеться творчий вечір з актрисою Адою Роговцевою

Знайомство вживу з легендою театру і кіно, народною артисткою України і Радянського Союзу, Героєм України Адою Роговцевою, котру цьогоріч запрошено на 

кінофестиваль «Корона Карпат», відбудеться в будинку «Просвіти» о 16-й годині.Під час заходу шанувальники творчості акторки зможуть переглянути уривки з кінофільмів, 

послухати монологи з вистав у виконанні Ади Роговцевої, а також поспілкуватися та привітати актрису. Акторка спілкуватиметься з глядачами та читатиме свою поезію та вірші 

Анни Ахматової, Ліни Костенко, Лесі Українки. І ті, хто прийде на творчий вечір, отримають моральне задоволення від спілкування з Адою Миколаївною. Творчий вечір усіма улюбленої 

народної актриси – це унікальна можливість доторкнутися до високого мистецтва, поезії, монологів, до сокровенних історій.

Ада Миколаївна прокоментувала, що творчий вечір матиме тематику «З тим, кого люблю». На вечорі будуть розповіді про людей, про життя. Актриса каже: провадячи такі творчі 

вечори, не думає, що отримає від них, у спілкуванні є тільки одна проблема – що зумієш відати, бо зачасти відається мозок, серце.

Окрім того, творчі вечори з актрисою Адою Роговцевою пройдуть 15 листопада у Трускавці та 17 листопада – у Львівському академічному театрі ім. Леся Курбаса.

http://www.gazeta.lviv.ua/news/2013/11/14/18180

13-17 листопада у Трускавці проходить 3-й Міжнародний кінофестиваль телевізійних фільмів “Корона  Карпат”

Про це Дивись. Інфо повідомили організатори фестивалю.

«Щорічно у місті-курорті Трускавці з метою інтеграції України в загальноєвропейський простір, для популяризації кращих досягнень в галузі телевізійного кіно світу, а також для зміцнення та збагачення взаємин між митцями телекіно і українським глядачем, проводитиметься міжнародний кінофестиваль телевізійних фільмів “Корона Карпат”.

Показ фільмів відбувається в кінозалах санаторіїв та в Палаці культури ім. Шевченка.

Засновниками фестивалю є Міністерство культури України, Національна Рада з питань телебачення та радіо України, Національна Спілка кінематографістів України, Львівська обласна державна адміністрація, Трускавецька міська рада та громадська організація «Кінофестиваль  «Корона Карпат».

Перша конкурсна програма – повнометражні ігрові фільми (не більше 2х серій) складається не менше ніж з 12-ти повнометражних фільмів, виробництва не менше ніж із 7ми країн світу.

Друга конкурсна програма – українські короткометражні ігрові фільми

В конкурс фестивалю допускаються фільми виробництва двох останніх календарних років.

Діючий на період проведення МКТФ Професійний Клуб Кінематографістів (ПРОКК), в рамках якого проводяться диспути, круглі столи, майстер-класи.

Розклад показу фільмів та інших заходів МКТФ готується програмною дирекцією і затверджується Гендирекцією.

Кожен фільм може бути показано 3 рази, окремо та один показ для преси. DVD-диски включених до програми фестивалю фільмів  залишаються в Дирекції ТМКТФ для створення власного архіву та музею.

Оцінку конкурсних фільмів визначає компетентне міжнародне журі, яке може складатися із  фахівців кіно, телебачення,  культурологів, філологів, мистецтвознавців а також видатних громадських діячів.

До журі не можуть залучатися особи, причетні до створення, виробництва конкурсного фільму, або до його просування в прокаті.

Персональний склад Журі формується Генеральною Дирекцією та затверджується Радою засновників.

http://dyvys.info/kultura/u-truskavtsi-prohodyt-kinofestyval-televizijnyh-filmiv-foto.html

13 листопада 2013 року голова облдержадміністрації Олег Сало візьме участь у відкритті Трускавецького міжнародного фестивалю телевізійних фільмів «Корона Карпат»на головну

Поч. о 17.30 в кінопалаці «Злата» (м.Трускавець, вул. Шевченка, 36)

12 – 17 листопада відбудеться IV Трускавецький міжнародний кінофестиваль телевізійних фільмів “Корона Карпат”.

Цей фестиваль об’єднує понад сотню кінокомпаній, десятки іноземних, національних і регіональних ЗМІ та тисячі шанувальників кіномистецтва, інформує прес-служба Львівської облдержадміністрації.

У рамках заходу відбудеться спеціальна подія -- встановлення 3-ї бронзової плити в честь переможця ІIІ ТМКТФ - фільму "Фортеця сплячих метеликів" (Литва), режисера Альгiмантас Пуйпа на Алеї кінослави м. Трускавець, біля кінопалацу.

"Героїня фільму "Фортеця сплячих метеликів" -- Моніка, п'ятдесятирічна респектабельна жінка. У неї, здається, все є: розкішні апартаменти, заміська вілла, багата колекція творів мистецтва, одяг від кращих дизайнерів .. Але невелика аварія, в яку потрапляє Моніка і її чоловік Лінас, оголює напругу, що панує в сім'ї, і крихкість їх відносин. Моніка шукає розраду в благодійній діяльності-на своїй віллі вона поселяє трьох повій, видворених з Німеччини.  Ці дівчата  що багато  бачили, показують Моніці іншу, брудну, скалічену сторону життя", -- розповідають організатори.

Джерело: «Львівські новини»

За кілька днів курортний Трускавець перетвориться на культурну столицю кіно. Тут з 13 по 17 листопада відбуватиметься IV Трускавецький  міжнародний кінофестиваль телевізійних фільмів «Корона Карпат».

Окрім демонстрації фільмів, організатори запланували зустрічі з зірками кінематографа, серед яких Ада Роговцева, Віктор Андрієнко, український стронгмен Василь Вірастюк...

Генеральний директор Трускавецького кінофестивалю Олег Карпин (зліва) і консул Аргентини під час минулорічного відкриття плити аргентинському фільму-переможцю на Алеї слави.

За словами генерального директора кінофестивалю Олега Карпина, програма фестивалю представлена двома конкурсними програмами. У першій конкурсній програмі ігрових телевізійних фільмів за найвищу нагороду - “Корону Карпат” боротимуться 12 стрічок кінематографістів з України, Сербії, Туреччини, Росії, Фінляндії, Польщі, Латвії... У другій конкурсній програмі короткометражних фільмів свої кращі роботи представлять кінематографісти не лише з України, а й Вірменії, Естонії, Азербайджану, Грузії, Росії...

Перегляд кінострічок з різних куточків світу доповнять позаконкурсні програми. У фіналі конкурсу журі нагороджуватиме переможців кінофестивалю у таких номінаціях: Гран-прі найкращому телевізійному фільму, спеціальний приз журі за найкраще музичне оформлення, найкращий дебют, найкраща операторська робота, найкраща жіноча роль, найкраща чоловіча роль, найкращий сценарій, найкраща режисура. Спеціальними нагородами буде відзначено і документальні стрічки.

У курортному українському містечку є своя Алея слави. Тут щороку закладають чергову плиту, на якій викарбувано прізвище режисера-переможця попереднього кінофестивалю. Цього разу буде встановлено третю бронзову плиту на честь переможця ІІІ ТМКТФ — фільму “Фортеця сплячих метеликів” литовського режисера Альгімантаса Пуйпи.

http://www.wz.lviv.ua/news/45499 Галина ЯРЕМА 

У Східниці 16 листопада, в межах четвертого міжнародного кінофестивалю «Корона Карпат», відбудеться творчий вечір із актрисою Адою Роговцевою.

Знайомство вживу з легендою театру і кіно, народною артисткою України і Радянського Союзу, Героєм України Адою Роговцевою, котра цьогоріч  запрошена на кінофестиваль "Корона Карпат, відбудеться у будинку «Просвіти", о 16 годині.

Під час заходу шанувальники творчості акторки матимуть  можливість подивитися уривки з кінофільмів, послухати монологи з вистав у виконанні Ади Роговцевої, а також поспілкуватися та привітати актрису. Акторка спілкуватиметься з глядачами та читатиме  свою поезію, а також вірші, Анни Ахматової, Ліни Костенко, Лесі Українки. І ті, хто прийде  на творчий вечір, отримають  моральне задоволення від спілкування з Адою Миколаївною. Творчий вечір всіма улюбленої народної актриси — це унікальна можливість доторкнутися до високого мистецтва, поезії, монологів, до сокровенних історій.

Ада Миколаїна  прокоментувала, що творчий  вечір  матиме тематику  "З тим кого люблю". На вечорі будуть розповіді  про людей,  про життя.  Актриса каже, що  провадячи такі творчі  вечори  не думає, що  отримає від  них, а  в спілкуванні тільки одна проблема, що зумієш відати, бо зачасти  відається мозок, серце.

Окрім того, творчі вечори із актрисою Адою Роговцевою пройдуть 15 листопада – у Трускавці та  17 листопада – у Львівському академічному театрі ім. Леся Курбаса.

Джерело- http://www.032.ua/news/418932

Трускавецький міжнародний кінофестиваль телевізійних фільмів «Корона Карпат» уклав угоду про співпрацю з музично-мистецьким фестивалем на батьківщині Івана Франка “Франко Фест”.

На фестивалі в Нагуєвичах 26-28 липня буде проходити показ open-air та відбір 2-ої конкурсної програми “Українські короткометражні ігрові фільми”. 12 кращих фільмів, відібраних голосуванням, буде запрошено на кінофестиваль “Корона Карпат”.

До участі запрошуються фільми виробництва 2012-2013років створених на основі духовно-моральних та патріотичних цінностей. Прийом заявок проводиться до 15 липня 2013р.

Дане рішення прийняте з метою знайомства і перспективного спілкування заради майбутньої співпраці та виробництва спільної продукції талановитих, перспективних кінорежисерів з метрами світового кіно.

Джерело: http://festyvali.org.ua/2013/06/%D0%BC%D0%BA%D1%82%D1%84-%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0-%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82-%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B6%D0%B5-%D0%BA%D1%96%D0%BD%D0%BE-%D0%BD%D0%B0-%D1%84%D1%80%D0%B0/#more-6043

Торжественное открытие IV Международного кинофестиваля «Корона Карпат» состоялось вечером 13 ноября в кинотеатре «Злата» в городе Трускавец.

Со словами приветствия к участникам фестиваля и всех присутствующих обратились первый заместитель председателя Львовской облгосадминистрации Богдан Матолыч, народная артистка СССР, Герой Украины Ада Роговцева, заместитель городского головы Трускавца Юрий Яворский, главный продюсер телеканала «Украина» Татьяна Гнедаш, украинский актер и режиссер, народный артист Украины, член Национального союза кинематографистов Украины Владимир Талашко, российская актриса театра и кино, певица, заслуженная артистка России Оксана Сташенко, – передает корреспондент ИА ZIK.

В этом году за победу будут бороться 14 кинофильмов из разных стран мира. В частности, на кинофестивале будут представлены два кинофильма из Аргентины.

Также в церемонии открытия приняли участие: заслуженный артист России Владимир Гусев, консул Аргентины в Украине Кристиан Николас Соколовский и другие.

О специфике нынешней программы рассказал генеральный директор телефестиваля «Корона Карпат» Олег Карпин.

В завершение все участники были приглашены на сцену и прозвучал гимн фестиваля.

Джерело- http://zik.ua/ru/news/2013/11/14/za_granpry_kynofestyvalya_v_truskavtse_poboryutsya_14_fylmov_440012

Трускавецький міжнародний кінофестиваль телевізійнихфільмів «Корона Карпат» 12-17 листопада вчетверте збирає у Трускавці професіоналів і 

поціновувачів справжнього кіномистецтва. Гостей фестивалю, які вже з 12 листопада прибуватимуть до Трускавця, своєю концертною  

програмою Михайло Грицкан вітатиме у Палаці культури ім. Т. Шевченка.

 13 листопада офіційна церемонія відкриття збере зіркових гостей фестивалю, а наступного 

дня на Алеї кінослави (Бульвар Ю. Дрогобича, біля кінопалацу «Злата») буде встановлення

третя бронзова плита в честь переможця ІIІ ТМКТФ – фільму «Фортеця сплячих 

метеликів» (Литва) режисера Альгiмантаса Пуйпи. Палац культури ім. Т. Шевченка 

гостинно запрошує на концертну феєрію талантів і творчості відомих акторів, учасників 

та друзів фестивалю "Корона Карпат". 15 листопада Міжнародна організація «CinemaHall» 

презентуватиме свої проекти і програми. 16 листопада громадське телебачення «Разом» 

проведе презентаційну зустріч, а фільм-переможець фестивалю пройде урочисту церемонію 

нагородження і відбудеться його показ.

Потішить своїм талантом трускавчан, східничан і львів’ян Ада Роговцева. Її творчі вечори 

пройдуть 15 листопада – у Трускавці, 16 листопада – у смт. Східниця, 17 листопада – у 

Львівському академічному театрі ім. Леся Курбаса, де Аду Миколаївну з найбільшим 

нетерпінням чекають її колеги, актори, адже в цьому театрі вона блискуче виконала роль 

Справжній листопад глибинних телесюжетів, новітніх колоритів кіномистецтва гості 

кінофестивалю переглядатимуть у Кінопалаці «Злата» та Арт-стріт кафе «КУБ».

У кінопалаці «Злата» 13 листопада демонструватимуть фільм «Хайтарма» (Україна, 

2012); 14 листопада – «Команда мрії 1935» (Латвія, 2012), «Сонячний» (Болгарія, 2013)

 "Повертаючись в твої обійми (Литва, 2010), «Фортеця сплячих метеликів» (Литва, 

2012), «Живе Білорусь» (Польща, 2012), «Дипломна робота з вбивства» (Аргентина-Іспанія, 

2013); 15 листопада – «Моє перше весілля» (Аргентина, 2011), «Англійський Російський» 

(Росія, 2013), «8-ма куля» (Фінляндія, 2013). Фільм «Іван Сила» про неймовірно сильну 

людину, легендарного циркового артиста Івана Фірцака буде представлений на фестивалі 

двічі. Режисер Віктор Андрієнко та силач Василь Вірастюк, який консультував творчу групу 

з силових трюків також представлятимуть цю кінокартину для школярів та дітей з дитячих 

будинків регіону; 16 листопада – «Звіринець» (Сербія, 2012), «Я так сильно тебе кохала» 

(Туреччина, 2013), «Загублене місто» (Україна 2013).

Арт- стріт кафе «КУБ» запрошує кіноманів на перегляди кінострічок: 14 листопада –

«Борода» (Україна, 2012), “Янголи помирають на світанку” (Україна 2013), «Надія 3D» 

(Естонія, 2011), «Ваня» (Україна, 2012), «Хуліган» (Україна, 2012), «Стара діва» (Німечина-

Киргизстан, 2013), «Не ділиться» (Україна, 2013); 15 листопада – «Хто все придумав» (Росія, 

2013), «Діма» (Україна, 2013), «Доторкнись і побач» (Україна, 2013), «І ці вуста, і очі ці 

чудові» (Україна, 2010), «Не менше 50-ти кг» (Україна, 2013); 16 листопада – «Середовище 

перебування» (Арменія, 2013), «Зайвий» (Україна, 2011), «Ілюзія щастя» (Україна, 

2012), «Маяк» (Азербайджан, 2012), «Замовлення» (Україна, 2013), «Свєтка» Україна, 2013).

15 і 16 листопада у Народному домі пройде показ фільмів «Світ очима місцевих 

В рамках визначної кіноподії року – Трускавецького міжнародного кінофестивалю 

телевізійних фільмів – творці кінопродукту з різних країн відкривають масовому глядачеві 

нове сприйняття життя через творені ними образи і форми. Режисери, актори, уся численна 

когорта митців кінематографу запрошують глядачів пізнавати кіномистецтво через кращі взірці кінофестивалів.

http://www.drogmedia.net.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=615:korona-karpat-2013-tvorchi-vechori-adi-rogovtsevoji-kontsert-mikhajla-gritskana-ta-more-tsikavikh-fil-miv&catid=79&Itemid=468