Цьогорічний фестиваль «Корона Карпат» взагалі мав досить потужну музичну складову. Спочатку ми потрапили на концерт Вилли Токарєва в місцевому Палаці культури ім. Т. Г. Шевченка. Це було щось незабуте. Окрім своїх відомих пісень в стилі, який раніше називався міський романс, а зараз чомусь трансформувався в малозрозумілий за змістом «шансон», по типу «В шумном балагане», «Небоскребы» тощо Віллі співав різного роду лірику, пісні єврейською и навіть… іспанською. На церемонію встановлення бронзової плити на честь переможця минулорічного фестивалю «Корона Карпат», аргентинського фільму «Китайська казка» за участю генерального директора Олега Карпина фестивалю та аргентинського посла в Україні Токарев прибув вчасно. Тільки но церемонія завершилась, Токарев хвилин з 30 фотографувався з перехожими, роздавав автографи та диски з своїм останнім альбомом. Така ж ситуація склалася з Віллі і напередодні концерту біля бювета з легендарною «Нафтусею», що й насправді трошки тхне нафтою, й після самого концерту за лаштунками. Було досить зворушливо бачити, як артист з світовим ім’ям настільки щиро і невимушено спілкується зі своєю публікою. До речі, Токарєв присвятив Трускавцю окрему пісню, в якій річ йде про цю саму чудодійну «Нафтусю». Коли ми були на екскурсії у Східниці, потрапили на цікавий концерт, який дав для учасників і гостей фестиваля унікальний співак з Мінська Генадій Санько. Ця невелика на зріст людина володіє шикарним м’яким тенором. Він співав і пісні з репертуару білоруських «Сябров» і унікальні тірольські народні пісні з характерною манерою виконання. Були й музикально – комедійні номери. Але у всій красі ми побачили під час фінального концерту у Львівському оперному театрі, коли він неперевершено заспівав відому арію «містера ікс» з оперети Имре Кальмана. Зал буквально вибухнув оваціями. Уже стало традицією на Трускавецькому кінофестивалі співати гімн фестивалю, який написала співачка і композитор Юлія Махотіна з Бердянська. Тому коли вони з співаком Михайлом Грицканом виконували гімн, зал активно підспівував. Напередодні під час одного з банкетів в ресторації під Трускавцем мі чули, як Михайло Грицкан, в репертуар якого все більше входять єстрадні пісні украінскою, заспівав «Чуть помедленнее кони» Висоцького. Повідомляємо, що це було досить потужно – Джигурда відпочиває. Ведучим фінального концерту у Львівському оперному став актор кіно і співак Тарас Постников. Під час виконання пісень, які мали яскраво виражену фолькову основу, він незмінно використовував кобзу, і грав на неї дуже віртуозно. Насправді зворушливим став виступ відомого актора Володимира Гусєва, улюбленого народом «даішника Колі Зіміна». Він з’явився на сцені Оперного з гітарою і заспівав декілька чудових авторських пісень, які присвятив свій матері, що була присутня в залі. Всі вже звикли до його акторських байок і жартів, але мало хто здогадувався про його музичний і поетичний хист й потужний голос.
