Тема заробітчан та нелегальної міграції є болючою для більшості країн пострадянського простору, і про це мовчати не можна. Так вважає відомий режисер і сценарист, лауреат І Трускавецького міжнародного кінофестивалю „Корона Карпат” Валерій Жерегі. Фільм „Арріведерчі”, який посів перше місце фестивалю, став меседжем режисера до світової спільноти і знайшов активний відгук. Зараз Валерій Ісаєвич працює над своєрідним продовженням гострої тематики про долю мігрантів – художнім фільмом „Перелітна птиця”, зйомки якого відбуватимуться в італійському Салерно.
Перебуваючи на відпочинку на Львівщині, Валерій Жерегі переконався, що виконувати роль української дівчини у його новому фільмі має актриса із західного регіону України. В ексклюзивному бліц-інтерв’ю режисер розповів про майбутній кастинг, особливості зйомок, про те, чим вразив його Львів, поділився низкою ідей щодо проведення наступного міжнародного Трускавецького кінофестивалю.
- Валерію Ісаєвичу, розкажіть, будь ласка, про стрічку, над якою зараз працюєте.
- У художньому фільмі „Перелітна птиця” ми хочемо продовжити соціальну тематику, порушену у фільмі „Арріведерчі”, про долю нелегальної міграції у європейських країнах. Фільм розповідає про долю дитини, народженої нелегальною мігранткою в Італії, яка гине. За долю незахищеного новонародженого створіння ніхто не відповідає. Довкола нього відбувається велика боротьба, а воно, дитя, живе і всміхається усім. Фільм зніматимуть в Італії, і невеликий епізод – в Молдові. У ньому зніматимуться актори з кількох країн: Італії, Молдови, Росії, України. Цей фільм як підсумок І Трускавецького кінофестивалю „Корона Карпат”, оскільки фестиваль є творчою лабораторією, платформою для спільних планів. Так і цей фільм став результатом співпраці з іноземними колегами.
- Якою має бути акторка, котру Ви шукатимете під час кастингу?
- Українська дівчина, яка гратиме роль у цьому фільмі, повинна бути із Львівської області, тому я шукатиму її у вашому місті. Під час кастингу у Львові звертатимемо увагу і на зовнішні дані, і на наявність родзинки. Це має бути активна людина з позитивною енергетикою, ніжна і темпераментна, яка виділятиметься з-поміж інших гарних українських дівчат. Ось стільки має бути в людині поєднано, і я сподіваюся, що ми знайдемо акторку на цю роль.
- Ви кілька разів були у Львові. Чим вразило Вас місто?
- Місто Львів мене не вражає, воно мене надихає. Тут створене Богом середовище для всіх видів творчості. У кожному провулку просто відчувається рівновага, немає агресії, людина тут почуває себе вільною. Мені здається, що сам Львів – це своєрідна лабораторія для творчих людей.
Під час кінофестивалю у Трускавці мав зустрічі з представниками мистецьких кіл. Сподіваюся, що у продовженні моїх творчих планів у майбутньому Львів матиме велике значення, оскільки це місто дійсно вразило. На жаль, я пізно дізнався про Львів. У молоді роки я міг би присвятити цій місцевості багато уваги. На мій погляд, вона затребувана в кінематографі, бо те, що знімалося, – ваша архітектура, балкони, двори – використовувалося іншими країнами. Тут місце, яке дає чудове європейське тло, тут є і об’єм, і продумана архітектура. У Львові все стилізовано під класичний вияв мистецтва, і мені особисто це до душі. Переконаний, що львів’яни повинні відкрити свою студію ігрового художнього кіно. Оскільки у Голівуді, якщо потрібно, з картону будують частинку Львова, а у вашому місті суцільний майданчик для зйомок і сучасних, і історичних картин. Львів та Львівщина мають великий потенціал для створення ігрового художнього кіно. Телевізійники, яких достатньо на ринку праці, мають змогу перекваліфікуватися на сходинку вище, ставши кінематографістами, та зайнятися створенням художнього кіно.
- У Вас великий досвід участі у кінофестивалях. Над чим ще слід попрацювати організаторам Трускавецькому кінофесту?
- ІІ Трускавецький кінофестиваль, як ішлося під час наради в голови ЛОДА Василя Горбаля, в якій я взяв участь, не повинен триматися тільки на основі ентузіазму невеликої групи людей – організаторів заходу. Державна підтримка має бути обов’язковою. І це нормально, адже це чесна справа, майданчик для міжнародного культурного спілкування. Зрештою, це зовнішня політика держави, і таку справу потрібно робити спільно. Я би побажав організаторам додати фестивалю національного колориту, без якого не можна і завдяки якому фестиваль відрізнятиметься від решти подібних заходів. Для того, щоб глядачі, крім кіно, мали максимально позитивні враження, слід додати народної творчості, музики, театральних постановок, а власне центром будуть фільми учасників конкурсу. Фестиваль триватиме у січні, якраз під час Різдвяних свят, тож чим більше національних особливостей буде використано під час фестивалю, тим більше про нього говоритимуть та намагатимуться потрапити. Трускавецький фестиваль зараз потрібно підтримати, допомогти йому стати на ноги, і він стане культурною основою для міжнародних стосунків.
Довідка: Валерій Жерегі народився 19 жовтня 1948 р. селі Страшени (Молдова). 1970 року закінчив Кишинівський інститут мистецтв (режисерський факультет). У 1975 р. закінчив ВДІК (факультет режисури). Працював у Молдові, у Югославії, Румунії, Австрії, Угорщині, Німеччині, Франції, Росії. Засновник кінокомпанії PRIM-PLAN STUDIO та “Актёрского Агенства Валериу Жереги”. Автор десяти художніх і понад двохсот документальних фільмів, які є призерами різних кінофестивалів.
Юлія Славінська
